ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ У РАКУРСІ НОВИХ ПРАКТИК КІБЕРПСИХОЛОГІЇ

Анотація

У статті розглянуто новий науковий напрям – «кіберпсихологія», що досліджує діяльність людини, застосування нею комп’ютерів, мобільних засобів зв’язку, мережі Інтернет, а також вивчає їх вплив на інформаційне здоров’я – як частини загального стану здоров’я, що формується і залежить від інформації. Підкреслено, що кіберпсихологія нині має трансдисциплінарний характер, охоплюючи різні галузі науки та застосування, які розглядаються через призму психології та наук про поведінку. У семантичному полі кіберпсихології, яке знаходиться ще у стадії формування, знайшли своє провідне місце такі метафоричні поняття, як: «інформаційна гігієна» і «інформаційний детокс» (ІД). Перше представляє собою систему знань, що вивчає закономірності впливу інформації на формування, функціонування, стан психічного, фізичного та соціального здоров’я людини та соціуму, а також розробляє заходи з оздоровлення навколишнього інформаційного середовища. Друге означає медійну аскетику, відмову від використання інформаційно-комунікаційних технологій на певний період. Функціонування інформаційної гігієни розглянуто у ракурсі принципів інформаційної безпеки на трьох рівнях – особистісному, суспільному та державному. Інституціоналізація інформаційного детоксу вже активно просувається у країнах Заходу, але проблема у суспільному плані ще не достатньо актуалізована. Більша увага зараз зосереджена на рівні особистості. Що до цього наукового матеріалу продукується ще мало, втім вже існують роботи щодо практичного втілення ІД. Наведена вибірка науково-практичних матеріалів відображають різні ідеї авторів. Наголошено, що відмова від гаджетів часом може бути незручною та напруженою. Людина може відчувати роздратування, тривогу і навіть нудьгу без мобільного телефону та інших технічних засобів. Щоб підтримати належний рівень інформаційного здоров'я, запропоновано дотримуватися такої філософії поведінки як JOMO («щастя необізнаності» або «радість упущення»). Зроблено висновок, що дане дослідження, осмислюючи наповнення семантичного поля кіберпсихології новими поняттями, може бути підґрунтям для подальших наукових доробок у розширенні її практик з метою забезпечення інформаційного здоров’я особистості.