ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: НОВИЙ ДОСВІД І НОВІ ВИКЛИКИ

Анотація

Стаття торкається проблем управління розвитком позашкільної освіти на державному та регіональному рівнях. Автори статті вказує на декларативний підхід з боку держави до проблем позашкільної освіти, внаслідок чого накопичилася значна кількість проблем, які наразі гальмують впровадження інноваційних перетворень в позашкільний сектор освіти. Автор зазначає, що ключовим питанням залишається фінансування галузі, що перебуває в компетенції місцевих рад. Брак фінансів у місцевому бюджеті залишається ключовою проблемою розвитку позашкільної освіти протягом всіх років незалежності. Вузьке сприйняття позашкільної освіти як способу проведення дозвілля, а не як потенціалу для розвитку особистості дитини та набуття нею життєво важливих компетентностей, спричиняють ставлення органів місцевого самоврядування до позашкільної освіти як до другорядної та спонукають місцеву владу йти на непопулярні кроки з так званою оптимізацією мережі закладів шляхом їх ліквідації або реорганізації. На думку авторів, пандемія COVID-19 та російська агресія стали новими викликами для закладів позашкільної освіти. Проаналізувавши управлінську діяльність керівників закладів позашкільної освіти м. Запоріжжя по підготовці позашкільних установ до початку нового навчального року, автори статті стверджують, що їх досвід заслуговує на увагу. Наголошено, що їх діяльність демонструє вміння знаходити партнерів для вирішення проблемних питань в тому числі й за межами освітнього сектору, будувати ефективні комунікації з суб’єктами, що належать до інших відомств, з батьківською громадськістю та волонтерськими організаціями. Автори статті зауважують, що місцева влада при цьому обмежилася позиціями контролера та спостерігача. Головна ідея статті полягає в тому, що для подальшого розвитку позашкільної освіти потрібно об’єднати сили як державних органів влади на всіх рівнях, так і громадськості – без цього зміни не можливі. Наголошено на ролі регіональних органів влади у формуванні, так званих, освітньо – виробничих кластерів. Вказано на значимість запровадження кластерного підходу в практику роботи закладів позашкільної освіти, що допоможе у вирішенні, в тому числі й низки фінансових проблем.