ДЕРЖАВНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджено роль державної інноваційної політики у формуванні сучасної моделі соціально-економічного розвитку України та її вплив на якість публічних послуг, особливо в умовах воєнного стану й посилення глобальних викликів. Обґрунтовується, що інноваційна політика – це не лише підтримка науково-дослідної діяльності та розвиток інфраструктури (технопарки, інкубатори, кластери), а цілісна система інструментів, яка поєднує нормативно-правові, організаційні та фінансові механізми модернізації публічного управління. Показано, що інновації безпосередньо впливають на доступність, прозорість, оперативність і результативність адміністративних послуг та формують довіру громадян до інституцій влади. Виокремлено ключові бар’єри підвищення якості послуг: недостатня цифрова трансформація процесів, обмежена участь громадян у прийнятті рішень, нестача фінансових і кадрових ресурсів, а також ризики цифрового розриву й кібербезпеки. Окреслено напрями їх подолання: впровадження електронного врядування та цифрових платформ (зокрема екосистеми «Дія») як інструментів безперервності сервісів під час кризи; розвиток відкритих даних і сучасних аналітичних систем для моніторингу якості та оцінювання задоволеності; підвищення професійної спроможності персоналу; гармонізація практик із європейськими стандартами якості та регуляторними вимогами. Підкреслено синергію інноваційної політики та управління якістю: перша створює умови для інституційної спроможності й технологічної модернізації, друга виступає індикатором результативності реформ і довіри. Зроблено висновок, що інтеграція інноваційних підходів у сфері публічних послуг є стратегічним пріоритетом держави, який забезпечує стійкість системи управління в умовах воєнних загроз, підвищує ефективність реформ і сприяє довгостроковій конкурентоспроможності України. Запропоновано перспективи подальших досліджень: оцінювання стійкості цифрової інфраструктури органів влади, адаптація стандартів ЄС, аналіз впливу цифрових сервісів на соціальну згуртованість і довіру.