ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗВ'ЯЗКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА САМОТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.4.12Ключові слова:
стресостійкість, самотність, духовні цінності, духовний потенціал, статеві відмінностіАнотація
Стаття присвячена взаємозв'язку стресостійкості та самотності, які є важливими та актуальними питаннями сучасної психології. У роботі стресостійкість розглядається як здатність особистості адаптуватися до складних життєвих обставин, протистояти негативним впливам стресових факторів, а також зберігати психологічну рівновагу під час криз. У сучасному світі, де зовнішні стресори все більше впливають на якість життя та психічне здоров’я людини, ця здатність стає особливо значущою. У свою чергу, самотність досліджується не лише як соціальний феномен, пов'язаний із фізичною чи емоційною ізоляцією, але й як внутрішній, суб’єктивний стан, що безпосередньо впливає на загальне самопочуття, емоційне благополуччя та психологічну стабільність особистості. Важливою складовою роботи є розгляд духовних цінностей як одного з основних ресурсів, які сприяють підвищенню рівня стресостійкості та зниженню відчуття самотності, особливо в умовах кризових ситуацій, що вимагають швидкої адаптації та мобілізації внутрішніх ресурсів. Духовний потенціал включає в себе орієнтацію на високі духовні цінності, самоорганізацію, усвідомлення життєвої мети, розвиток самосвідомості та вольової саморегуляції. Емпірична частина роботи базується на дослідженні 50 осіб, що включало діагностику рівня стресових подій, духовного потенціалу та суб'єктивного відчуття самотності. Використані методики дозволили комплексно оцінити рівні стресостійкості та самотності, а також виявити їхній зв’язок із духовними цінностями. Дані дослідження показали, що особи з високим рівнем духовних цінностей демонструють вищу стресостійкість і менше відчуття самотності, що підкреслює роль духовних цінностей як засобу психологічного захисту та ресурсу особистісного розвитку. Крім того, результати вказують на певні статеві відмінності, які варто враховувати під час розробки програм психологічної підтримки. Зокрема, було виявлено, що чоловіки з вищим рівнем духовного розвитку проявляють більшу опірність до стресу та меншу схильність до самотності порівняно з жінками. Отримані дані є основою для створення практичних рекомендацій щодо зміцнення стресостійкості та зменшення почуття самотності через розвиток духовних цінностей.
Посилання
Jones, F., Bright, J., & Clow, A. (2005). Stress: Myth, Theory, and Research. New York: Pearson Education.
Korolchuk, V. M. (2011). Psykholohichni zasady doslidzhennya stresostiykosti osobystosti [Psychological foundations for studying personality stress resistance]. Naukovi studiyi iz sotsialʹnoyi ta politychnoyi psykholohiyi, (26), 183–192 [in Ukrainian].
Krainiuk, V. M. (2007). Psykholohiya stresostiykosti osobystosti [Psychology of Personality Stress Resistance] [Monograph]. Kyiv: Nika-Center [in Ukrainian].
Kudinova, M. S. (2014). Strukturno-komponentnyy analiz fenomena stresostiykosti osobystosti [Structuralcomponent analysis of the phenomenon of personality stress resistance]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohiyi, 1(34), 156–173 [in Ukrainian].
Kuleshova, O. V., & Mikheeva, L. V. (2020, April 24). Samotnistʹ yak psykhichnyy fenomen: osoblyvosti proyavu ta prychyny vynyknennya [Loneliness as a psychological phenomenon: Features and causes]. Zbirnyk tez za materialamy naukovoho kruhloho stolu on-line «Usamitnennya ta samotnistʹ u zhytti osobystosti», 33–38 [in Ukrainian].
Lazarus, R. (1966). Psychological Stress and the Coping Process. New York: McGraw-Hill Book Co.
Liashyn, Ya. E. (2017). Kopinh u podolanni zhyttyevykh trudnoshchiv [Coping with life challenges]. Problems of Modern Psychology: Collection of Scientific Papers of Kamianets-Podilskyi National University and G. S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, (35), 293–309 [in Ukrainian].
Parsons, P. A. (1988). Behavior, stress and variability. Behavior Genetics, 8, 293–308.
Perlman, D., & Peplau, L. A. (1982). Theoretical approaches to loneliness. In L. A. Peplau & D. Perlman (Eds.), Loneliness (pp. 123–134). New York: Wiley.
Rogers, C. R. (1961). On Becoming a Person. Boston: Houghton Mifflin Co.
Selye, H. (1956). The Stress of Life. New York: McGraw-Hill.
Selye, H. (1974). Stress without Distress. J. B. Lippincott Company.
Silyaeva, V. I. (2000). Zhinocha samotnistʹ yak psykholohichna problema [Female loneliness as a psychological problem]. Practical Psychology and Social Work, (4), 33–35 [in Ukrainian].
Stepanko, L. V. (2021). Emotsiyni vlastyvosti v systemi kopinh-resursiv osobystosti [Emotional properties in the system of coping resources of the individual]. Habitus, (21), 92–96 [in Ukrainian].
Titarenko, T. M., & Lepikhova, L. A. (2006). Psykholohichna profilaktyka stresovykh perevantazhenʹ sered shkilʹnoyi molodi [Psychological Prevention of Stress Overload among School Youth]. Kyiv: Millennium [in Ukrainian].
Weiss, R. S. (1973). Loneliness: The Experience of Emotional and Social Isolation. Cambridge, MA: MIT Press.
