ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ У ЛЮДЕЙ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА НЕРВОВУ АНОРЕКСІЮ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.3.14Ключові слова:
розлади харчової поведінки, здоровий спосіб життя, належне харчування, розлади харчування, психічні розлади, ранній юнацький вік, психічне здоров'я, код F50-F59, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система, психотерапія.Анотація
Дане дослідження присвячене порушенням емоційного контролю у людей, що страждають на нервову анорексію. Порушення емоційного контролю у людей, які мають діагноз нервової анорексії, є предметом значного наукового дослідження через їх важливий вплив на психічний стан та характер хвороби. Ця анотація пропонує огляд найновіших відкриттів у цій області, включаючи результати клінічних спостережень та експериментальних досліджень. Розглянуті висновки вказують на те, що особи з нервовою анорексією часто демонструють дефіцити в емоційному регулюванні, включаючи обмежену здатність впоратися зі стресом та негативними емоціями. Дослідження також висвітлюють потенційні механізми, які можуть лежати в основі цих порушень, такі як дисфункція гормональної системи та нейробіологічні аспекти. Зазначено, що використання комплексного підходу до лікування, який включає психотерапію та медикаментозну терапію, може допомогти покращити контроль над емоціями та зменшити симптоми нервової анорексії. Розлади у харчовій поведінці, включаючи нервову анорексію, є серйозними та складними психічними станами, які часто стають хронічними. Дослідники постійно обговорюють фактори, що спричиняють ці розлади, оскільки традиційні методи лікування не завжди дають стійких результатів. Англомовні дослідження детально розглядають вплив психічного стану та психопатологічних рис батьків на розвиток порушень у харчуванні, зокрема нервової анорексії. Визначено, що негативна родинна динаміка є ключовим чинником у формуванні цього розладу, разом із особистісною вразливістю. Взаємодія з індивідуальними особливостями особистості та емоційні дисбалансі всередині сім'ї сприяють розвитку та підтримці нервової анорексії. Однак, за останні роки в україномовній науковій літературі ця проблематика залишається малодослідженою. Розуміння причин та наслідків нервової анорексії та ефективного лікування є важливим етапом для подальших досліджень та розробки нових терапевтично психологічних стратегій. Застосування психологічних підходів у вивченні харчової поведінки та розладів у цій сфері стає все більш важливим у сучасному науковому дослідженні. Зокрема, нервова анорексія, один з розповсюджених розладів харчування, здатна домінувати над життям і здоров'ям людини, а також стати викликом для фахівців у галузі психіатрії, психології та дієтології. Підкреслення психологічних аспектів у розумінні цих розладів дає змогу виявити складні взаємозв'язки між емоційним станом, особистісними особливостями та харчовими звичками. Останні наукові дослідження доводять, що родинні взаємини та індивідуальні фактори особистості відіграють важливу роль у формуванні розладів харчової поведінки, зокрема нервової анорексії. Негативний психічний стан у родині, а також емоційна нестабільність можуть поглиблювати та підтримувати ці розлади. Особистість особистості, зокрема тенденції до перфекціонізму та компульсивного способу мислення, можуть бути важливими чинниками у виникненні нервової анорексії. Більш глибоке дослідження психологічних аспектів розладів харчової поведінки в українському контексті може сприяти кращому розумінню та ефективному лікуванню цих проблем. Такі дослідження важливі для розробки інноваційних та ефективних методик психологічної підтримки та терапії, спрямованих на подолання розладів у харчовій поведінці та поліпшення якості життя людей, що стикаються з цими проблемами. Метою дослідження є аналіз поточного стану вивчення проблеми порушення емоційної регуляції серед осіб із нервовою анорексією в Україні порівняно зі світовими дослідженнями у цьому напрямі є важливим завданням. Детальне огляд наукових досягнень, спрямованих на вивчення цієї проблеми, дозволить зрозуміти та виявити можливі відмінності у підходах та методиках допомоги. Опис клінічного випадку, що наочно ілюструє порушення емоційної регуляції у особи із нервовою анорексією, сприятиме кращому розумінню практичних аспектів цієї проблеми та можливих шляхів подолання. Дисфункціональна обробка та регуляція емоцій відіграють ключову роль у патогенезі та подальшому розвитку нервової анорексії. Дослідження показують, що люди, які страждають на цей розлад, часто мають проблеми з розпізнаванням та вираженням своїх емоцій, а також високий рівень страху і сорому. Окрім того, існують теорії, які вказують на те, що нервова анорексія може бути пов'язана з недостатньою рефлексією та нестабільними психічними процесами, зокрема виявляються низькі рівні рефлексивної діяльності. Подальше дослідження засвідчує, що недостатня рефлексія та нестійкість думок можуть призвести до підвищеної тривожності та уникнення. Клінічний випадок надає нам можливість краще зрозуміти порушення емоційної регуляції у осіб з нервовою анорексією. Застосування психотерапевтичних методів, спрямованих на корекцію рефлексивного функціонування, разом із медикаментозним лікуванням, може позитивно вплинути на результати терапії та зменшити ризик рецидивів анорексії.
Посилання
Ulfvebrand, S., Birgegård, A., Norring, C., Högdahl, L., & von Hausswolff-Juhlin, Y. (2015). Psychiatric comorbidity in women and men with eating disorders: Results from a large clinical database [Psychiatric comorbidity in women and men with eating disorders: Results from a large clinical database]. Psychiatry Research, 230(2), 294–299. https://doi. org/10.1016/j.psychres.2015.09.008
Amianto, F., Northoff, G., Abbate-Daga, G., Fassino, S., & Tasca, G. A. (2016). Is anorexia nervosa a disorder of the self? A psychological approach [Is anorexia nervosa a disorder of the self? A psychological approach]. Frontiers in Psychology, 7, 849. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00849
Oppenheimer, E. T. (1985). Adverse sexual experiences in childhood and clinical eating disorders: A preliminary description [Adverse sexual experiences in childhood and clinical eating disorders: A preliminary description]. Journal of Psychiatric Research, 19, 157–161.
Seidel, M., King, J. A., Ritschel, F., et al. (2018). The real-life costs of emotion regulation in anorexia nervosa: A combined ecological momentary assessment and fMRI study [The real-life costs of emotion regulation in anorexia nervosa: A combined ecological momentary assessment and fMRI study]. Translational Psychiatry, 8(1), 28. https://doi. org/10.1038/s41398-017-0004-7
Ilnytska, T. (2018). Eating behavior disorders: Myths and facts. [Eating behavior disorders: Myths and facts]. Neironius Medical Journal, 4, 6–7.
State Adolescent Health Resource Center. (2019). Developmental tasks and attributes of late adolescence/young adulthood (Ages 18–24 years) [Developmental tasks and attributes of late adolescence/young adulthood (Ages 18–24 years)]. Retrieved from http://www.amchp.org/programsandtopics/AdolescentHealth/projects/Documents/SAHRC%20 AYADevelopment%20LateAdolescentYoungAdulthood.pdf
The Guardian. (2018). Orthorexia: When healthy eating turns against you [Orthorexia: When healthy eating turns against you]. Retrieved from https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2015/sep/26/orthorexia-eating-disorder-cleaneating- dsm-miracle-foods