ПСИХОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА САМОТНІХ МОЛОДИХ ОСІБ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.2.8Ключові слова:
самотність, добровільна самотність, вимушена самотність, романтичні стосунки, психологічні особливості, стигматизація, молоді людиАнотація
У статті наводяться результати емпіричного дослідження психологічних особливостей самотніх молодих осіб. Самотність у роботі розглядається як певний соціальний статус, аналогом якого в англійській мові є слово “single”. Метою роботи є з’ясування психологічних характеристик, притаманних більшою мірою свідомо або вимушено само- тнім молодим особам. Під «свідомо самотніми» ми розуміємо осіб, що наразі не зацікавлені у романтичних стосунках, а «вимушено самотніми» – осіб, що мають наміри мати романтичні взаємини. Надається теоретичний огляд стану розробки феномена самотності у психології. Зазначено підходи, на основі яких проводиться вивчення цієї проблеми, зокрема акцентовано увагу на еволюційному та феміністичному напрямі. Зазначено низку психологічних станів, що супроводжують романтичну самотність, та наслідків, до яких остання може призвести. Встановлено, що за показниками «іпохондрія», «депресія», «істерія», «психопатія», «паранояльність», «психас- тенія», «шизоїдність», «негативне сприйняття минулого», «сприйняття фаталістичного теперішнього» та «ригід- ність емоцій» наявні статистично значущі розбіжності між свідомо та несвідомо самотніми особами. Вищезазначе- ні ознаки більшою мірою характерні особам, що мають намір вступити у романтичні взаємини. Одночасно доведено, що свідомо самотні особи мають вищий рівень психологічного благополуччя, самоприйняття та самооцінки, позитив- но оцінують відносини з іншими, відкриті до нового досвіду та прагнуть до саморозвитку. Доведено, що особи, які не впевнені в бажанні вступати у романтичні стосунки, частіше виявляють небажання збли- жуватися з іншими на емоційній основі, ніж особи, що не мають перешкод у встановлені емоційних контактів з іншими, або не вміють правильно виявляти емоції у спілкуванні. Перші характеризуються як більш інтровертовані, тривожні, синзетивні, соціально дезадоптовані, підозрілі, емоційно відсторонені від інших та ригідні порівняно з останніми.
Посилання
Абрамова С.Б. Сознательное одиночество: социальная проблема или альтернативная модель брачно-семейных отношений? Социология в ХХI веке: традиции и инновации в методологии и методике социологических исследований. Уральский федеральный университет, 2017. С. 822–832.
Аршава І.Ф., Монахович Д.Р. Психологічні особливості самотніх молодих осіб. Modern scientific researches, 2020. № 14(3). С. 96–101.
Аршава І.Ф., Монахович Д.Р. Психологічні особливості переживання статусу самотності молодими людьми. Особистість, сім’я, суспільство: питання педагогіки та психології : збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції. Львів : ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2020. С. 8–11.
Apostolou M. Singles’ Reasons for Being Single: Empirical Evidence From an Evolutionary Perspective. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00746 (дата звернення: 17.03.2021).
Benato R., Milestone K., Meyer A. Gender and Popular Culture. Feminism & Psychology. 2013. Vol. 23 (2). P. 262–264.
Budgeon S. The ‘problem’ with single women: Choice, accountability and social change. Journal of Social and Personal Relationships, 2016. Vol. 33, Issue 3. P. 401–418.
Buss D.M. Sex differences in human mate preferences: Evolutionary hypotheses tested in 37 cultures. Behavioral and Brain Sciences. 1989. No. 12 (1). P. 1–49.
DePaulo B.M. Singles in society and in science. Psychological Inquiry. 2005. No. 16 (2/3). P. 57–83.
Farrell D. What’s Wrong with Being Single: Lowered Relational Value Bias Toward Single People : a thesis submitted to the faculty of the graduate school in candidacy for the degree of master of arts, program in applied social psychology. Chicago, 2018. 46 p.
Slonim G. By choice or by circumstance? Stereotypes of and feelings about single people. Studia Psychologica. 2015. No. 57. P. 35–48.