ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ: МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ОЗНАКИ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.5.19Ключові слова:
особа злочинця, кримінологічний аналіз, психологічні характеристики, патерни поведінки, профайлінг, злочинна поведінкаАнотація
Статтю присвячено дослідженню даних про особу злочинця як елемента морально-психологічних та кримінально-правових характеристик. У даній статті розглянуто поняття «суб’єкт кримінального правопорушення» та «особистість злочинця» з різних наукових підходів, визначено загальні та специфічні характеристики особи злочинця, що впливають на її суспільну небезпечність та роль у судовому процесі. Автори здійснюють спробу визначити основні риси, притаманні злочинцю, який вчиняє кримінальне правопорушення з позиції кримінології та психології. Даний підхід надає можливість комплексного підходу у визначенні основних характеристик такої особи. У статті аналізується метод профайлінгу, який дозволяє виявляти злочинців та аналізувати їхні злочинні наміри, зокрема за допомогою психологічного аналізу та візуального спостереження. Підкреслено важливість врахування психологічних характеристик особи злочинця в контексті визначення кримінальної відповідальності та запобігання кримінальним правопорушенням. Визначено, що дослідження особи злочинця є актуальним та необхідним аспектом в умовах запобігання та протидії злочинності та в розумінні причин та мотивацій, які лежать в основі кримінальних дій. У статті проаналізовано поняття особи злочинця з морально-психологічного аспекту, що включає в себе аналіз моральних та психологічних чинників, які впливають на його поведінку та вчинки. Цей підхід має на меті розкрити внутрішні мотиви та етичні аспекти, що стоять за кримінальним правопорушенням, а саме моральні цінності та етичні переконання, мотивацію, психологічний стан, моральний розвиток і виховання. Крім того, у статті проаналізовано й поняття особи злочинця з кримінально-правового аспекту, що є важливою складовою судового процесу та кримінально-правової системи і включає в себе аналіз правопорушень, обставин їх скоєння, визначення вини та встановлення можливого покарання, розгляд можливостей реабілітації та проведення судового розгляду. Дослідження особи злочинця з кримінально-правового погляду виконується з дотриманням встановлених законом процедур та засобів доказування, щоб забезпечити справедливий та об’єктивний судовий процес, у результаті якого приймаються важливі рішення щодо відповідальності та покарання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Посилання
Lehan I., Kovalenko V., Bondar V., Holovkin S., Nikitenko V.. Possibilities of using weapons science in the investigation of criminal offenses. Lex humana, v. 15, № 3, 2023, ISSN 2175-0947. Рр. 567–579.
Денисов С.Ф. Особа злочинця у кримінологічній теорії України. Вісник кримінологічної асоціації України. 2020. № 1(22). С. 152–159. URL:^https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/6a60c927-1e87-4bedb0f6-4c4704e2c7c5/content
Кримінальний кодекс України: Закон України від 05 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ. Відомості Верховної Ради. 2001. № 25–26. Ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
Кримінологічний вимір сучасності: зб. тез доп. наук.-практ. конф. (14 квітня 2022 р., м. Харків) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Кримінол. асоц. України; Харків, Наук. парк «Наука та безпека»: ХНУВС, 2022. 102 с.
Куликович А.Ю. Значення психологічних ознак особи злочинця: кримінологічний аналіз. Південноукраїнський правничий часопис. 2018. № 4, ч. 1. С. 58–60.
Леган І.М. Організовані злочинні групи як суб’єкт скоєння транснаціональних злочинів. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 4. С. 294–297.
Пенітенціарна кримінологія: підручник / І. Г. Богатирьов, А. В. Боровик, О. М. Джужа та ін. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 464 с.
Подільчак О.М. Кримінологічний профайлінг – реалізація вчення про особу злочинця. Право і суспільство. 2017. № 4 частина 2. С. 154–157.