ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАХИСТУ РЕСПІРАТОРНОГО ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ

Анотація

У статті розглянуто проблему нормативно-правового забезпечення публічного управління у сфері захисту респіраторного здоров’я населення в Україні, зокрема профілактики респіраторних захворювань та власне лікування легеневих паталогій. Виділено ключові напрями захисту: обмеження поширення гострих респіраторних захворювань, зокрема інфекційного характеру та респіраторне здоров’я в цілому та кілька груп нормативно-правових актів. Перша група – ті, які спрямовані на зміцнення загальних захисних сил (резервів) організму – здоровий образ життя, обмеження впливу тютюнопаління, загартування, фізична активність, імунопрофілактика, попередження поширення алергенів. При цьому наголошено, що в Україні відсутні концепії законодавчого забезпечення здорового способу життя, що дали б змогу визначати загальні підходи, структуру, порядок (черговість) розроблення і прийняття законів. Визначена група нормативно-правових актів щодо захисту респіраторного здоров’я, яка стосується запобігання поширенню вірусних респіраторних інфекцій. Розглянуто групу нормативно-правових актів щодо розвитку пульмонологічної допомоги в Україні, зокрема наказ МОЗ України «Про удосконалення медичної допомоги хворим пульмонологічного профілю», відповідно до якого й було створено національну пульмонологічну службу. Визначено структуру управління цією службою. В умовах публічного управління охороною здоров’я та розвитку приватного сектора додається новий суб’єкт управління – лікар-пульмонолог приватного медичного центру. Наголошено, що проблеми охорони здоров’я потребують належного нормативного забезпечення під час реалізації медичної реформи, у т.ч. що належить до сфери управління наданням медичної допомоги хворим пульмонологічного профілю на рівні організації спеціалізованої допомоги на третинному рівні. Зокрема, практичний вимір проблеми полягає у тому, що у пульмонологічному відділенні обласної лікарні зустрічається широкий перелік нозологічних форм захворювань, які на даний час в нормативно-правовому полі залишаються не зовсім унормованими.