ЯКІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ЙОГО ДЕФЕКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.1.18Ключові слова:
якість кримінального процесуального законодавства, дефекти законодавства, прогалини, дублювання, термінологіяАнотація
У статті розглянуто питання якості кримінального процесуального законодавства. Установлено, що формування якісного кримінального процесуального законодавства є складним багаторівневим процесом, робота над яким потре- бує аналізу наявних недоліків у практичному аспекті й посилення наукових розробок проблематики в теоретичному аспекті. Саме якість кримінального процесуального закону є запорукою ефективного виконання завдань кримінального провадження, забезпечення прав і свобод його учасників. Запропоновано під якістю кримінального-процесуального законодавства розглядати його змістовні та формаль- ні характеристики, що дають змогу забезпечити належну реалізацію завдань кримінального провадження, відповід- ність основним засадам та ефективність на всіх етапах правозастосування. Посилаючись на власний досвід, аналіз норм кримінального процесуального законодавства, а також наукових публі- кацій, зробили висновок про такі найпоширеніші дефекти, що впливають на якість кримінального процесуального законодавства: 1. Прогалини в кримінальному-процесуальному законодавстві. 2. Помилки та суперечності в терміно- логії. 3. Дублювання положень інших нормативно-правових актів. 4. Невідповідність кримінального процесуального закону практиці Європейського суду з прав людини. 5. Мовну недосконалість і стилістичні помилки. Запропоновано здійснювати вдосконалення якості кримінального процесуального законодавства на двох рівнях – законотворчому й правозастосовному. Основними напрямами вдосконалення кримінального процесуального законо- давства названо: 1. Забезпечення належного правового моніторингу законопроєктів. 2. Урахування судової практики й досягнень правової науки. 3. Удосконалення порядку проведення експертизи нормативно-правових актів. 4. Ґрунтов- ний аналіз практики Європейського суду з прав людини.
Посилання
Акимов В.И. Понятие пробела в праве. Правоведение. 1969. № 3. 111 с.
Богачова О.В. Теоретико-правові засади та практика законотворення : автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2013. 28 с.
Грібов М.Л. Удосконалення термінологічного апарату Глави 21 Кримінального процесуального кодексу України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (13). С. 238–249.
Дунаєва Т.Є. Внесення змін у кримінальне процесуальне законодавство України як засіб покращення його якості в частині усунення прогалин. Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. 2017. № 3 (79). С. 41–47.
Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник. Київ, 2006. 688 с.
Кобак М.В. Теоретичні проблеми закріплення конституційних принципів судочинства у кримінальному процесуальному кодексі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2019. № 41. С. 107–110.
Козерацька О.С., Козерацький Г.В. Положення законодавчої техніки, які використовуються при формулюванні ознак злочинів проти безпеки виробництва. Правова держава. 2017. № 26. С. 130–136.
Лейба О.А. Дефекти кримінального процесуального законодавства та засоби їх подолання. Харків, 2018. 259 с.
Лобойко Л.М. Якість кримінального процесуального закону – гарантія його ефективної реалізації. Актуальні проблеми удосконалення кримінального процесуального законодавства : матер. Всеукр. наук.-практ. конфер., присвяч. до 70-річчя д. ю. н., професора Ю.П. Аленіна (21 квітня 2017 р., м. Одеса) / за ред. Г.О. Ульянової, І.В. Гловюк ; відп. за вип. І.В. Гловюк ; уклад. В.А. Завтур ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». Одеса : Юрид. л-ра, 2017. С. 30–31.
Матейчик В.О., Матейчик В.В. Проблеми нормативного визначення поняття «кримінальне провадження». Модернізація законодавства та правозастосування: вимоги часу : збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м. Київ, 6 грудня 2018 року : тези наукових доповідей. Київ : Видавничий дім «АртЕк», 2018. C. 199–201.
Онищук І.І. Техніко-технологічні аспекти правового моніторингу якості нормативно-правових актів. Юридична техніка і технологія: теорія та практика застосування : тези доп. та повід. учасників наук.-практ. конф. (м. Львів, 24–25 листопада 2016 р.) / за заг. ред. І.Д. Шутака. Харків : Право, 2016. С. 110–116.
Подлесных С.Н. Пробелы в уголовно-процессуальном праве : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Воронеж, 2012. 23 с.
Подлєгаєв К.М. Проблеми реалізації правових позицій Європейського суду з прав людини та прецедентної практики Верховного суду України у кримінальних провадженнях. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. Вип. 1 (26). Том 2. С. 160–164.
Радейко Р. Види експертиз законопроектів у законодавчому процесі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». 2016. № 855. С. 109–115. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_855_17.
Рожнова В.В. Определение основных понятий в новом УПК Украины как фактор обеспечения единого понимания и применения уголовно – процессуальной формы. Криминалистика и судебная экспертиза : междуведомственный научно-методический сборник / отв. ред. И.И. Емельянова. Киев : Министерство юстиции Украины, 2013. Вып. 58. Ч. 1. С. 13–20.
Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України : монографія. Харків : Право, 2010. 216 с.
Шевчук І.І. Основні види правотворчих помилок у законодавстві України: деякі теоретичні аспекти. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». 2014. Вип. 59. С. 35–42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_yu_2014_59_7.
