THE QUALITY OF CRIMINAL PROCEDURE LEGISLATION THROUGH THE PRISM OF ITS DEFECTS
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.1.18Keywords:
quality of criminal procedural legislation, defects in legislation, gaps, duplication, terminologyAbstract
In this article considered the quality of criminal procedure legislation. Was established that the formation of high-quality criminal procedural legislation is a complex multi-level process, the work on which requires the analysis of existing shortcomings in the practical aspect and strengthening of scientific developments in the theoretical aspect. Quality of the criminal procedural law that is the key to the effective implementation of the tasks of criminal proceedings, ensuring the rights and freedoms of its participants. In this research was proposed to consider the substantive and formal characteristics of criminal procedure legislation, which allow to ensure the proper implementation of the tasks of criminal proceedings, compliance with the basic principles and effectiveness at all stages of law enforcement. Referring to own experience, analysis of the rules of criminal procedure law, as well as scientific publications, it was concluded about the following are the most common defects that affect the quality of criminal procedure law: 1. Gaps in criminal procedure legislation. 2. Mistakes and contradictions in terminology. 3. Duplication of provisions of other normative legal acts. 4. Inconsistency of the criminal procedure law with the practice of the European Court of Human Rights. 5. Linguistic imperfection and stylistic mistakes. It is proposed to improve the quality of criminal procedural legislation at two levels – legislative and law enforcement. It was determined four main directions of improvement of criminal procedural law: 1. Ensuring proper legal monitoring of draft laws. 2. Taking into account judicial practice and achievements of legal science. 3. Improving the procedure for examination of regulations. 4. Thorough analysis of the case law of the European Court of Human Rights.
References
Акимов В.И. Понятие пробела в праве. Правоведение. 1969. № 3. 111 с.
Богачова О.В. Теоретико-правові засади та практика законотворення : автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2013. 28 с.
Грібов М.Л. Удосконалення термінологічного апарату Глави 21 Кримінального процесуального кодексу України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (13). С. 238–249.
Дунаєва Т.Є. Внесення змін у кримінальне процесуальне законодавство України як засіб покращення його якості в частині усунення прогалин. Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. 2017. № 3 (79). С. 41–47.
Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник. Київ, 2006. 688 с.
Кобак М.В. Теоретичні проблеми закріплення конституційних принципів судочинства у кримінальному процесуальному кодексі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2019. № 41. С. 107–110.
Козерацька О.С., Козерацький Г.В. Положення законодавчої техніки, які використовуються при формулюванні ознак злочинів проти безпеки виробництва. Правова держава. 2017. № 26. С. 130–136.
Лейба О.А. Дефекти кримінального процесуального законодавства та засоби їх подолання. Харків, 2018. 259 с.
Лобойко Л.М. Якість кримінального процесуального закону – гарантія його ефективної реалізації. Актуальні проблеми удосконалення кримінального процесуального законодавства : матер. Всеукр. наук.-практ. конфер., присвяч. до 70-річчя д. ю. н., професора Ю.П. Аленіна (21 квітня 2017 р., м. Одеса) / за ред. Г.О. Ульянової, І.В. Гловюк ; відп. за вип. І.В. Гловюк ; уклад. В.А. Завтур ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». Одеса : Юрид. л-ра, 2017. С. 30–31.
Матейчик В.О., Матейчик В.В. Проблеми нормативного визначення поняття «кримінальне провадження». Модернізація законодавства та правозастосування: вимоги часу : збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м. Київ, 6 грудня 2018 року : тези наукових доповідей. Київ : Видавничий дім «АртЕк», 2018. C. 199–201.
Онищук І.І. Техніко-технологічні аспекти правового моніторингу якості нормативно-правових актів. Юридична техніка і технологія: теорія та практика застосування : тези доп. та повід. учасників наук.-практ. конф. (м. Львів, 24–25 листопада 2016 р.) / за заг. ред. І.Д. Шутака. Харків : Право, 2016. С. 110–116.
Подлесных С.Н. Пробелы в уголовно-процессуальном праве : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Воронеж, 2012. 23 с.
Подлєгаєв К.М. Проблеми реалізації правових позицій Європейського суду з прав людини та прецедентної практики Верховного суду України у кримінальних провадженнях. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. Вип. 1 (26). Том 2. С. 160–164.
Радейко Р. Види експертиз законопроектів у законодавчому процесі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Юридичні науки». 2016. № 855. С. 109–115. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_855_17.
Рожнова В.В. Определение основных понятий в новом УПК Украины как фактор обеспечения единого понимания и применения уголовно – процессуальной формы. Криминалистика и судебная экспертиза : междуведомственный научно-методический сборник / отв. ред. И.И. Емельянова. Киев : Министерство юстиции Украины, 2013. Вып. 58. Ч. 1. С. 13–20.
Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально-процесуальному праві України : монографія. Харків : Право, 2010. 216 с.
Шевчук І.І. Основні види правотворчих помилок у законодавстві України: деякі теоретичні аспекти. Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». 2014. Вип. 59. С. 35–42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_yu_2014_59_7.
