ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЧИНКУ ЯК ЕЛЕМЕНТУ МОРАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.6.18Ключові слова:
вчинок, моральний вчинок, моральна діяльність, особистість, класифікаціяАнотація
Стаття присвячена висвітленню проблеми дослідження психологічних особливостей вчинку, морального вчинку; проведено короткий огляд наукових досліджень зазначеного феномену. Оскільки сучасні підходи до розуміння вчинку характеризуються термінологічною розбіжністю, у статті представлено погляди науковців різних галузей, зокрема етики та психології, щодо визначення самого поняття та його особливостей. Вчинок розглядається як унікальний специфічний вид розумової та вольової дії, необхідна складова життєдіяльності особистості, прояв її поведінки і характеру. Значна увага в змісті статті приділена уточненню змісту поняття «моральний вчинок», охарактеризовано його значення і розуміння у широкому і більш вузькому значенні. Проілюстровано прямий зв'язок між моральною діяльністю особистості та моральними вчинками. Охарактеризовано психологічну природу, сутність та характерні особливості моральних вчинків, їх онтологічну та гносеологічну глибину, ключове місце в життєдіяльності особистості. Наведено різноманітні класифікації моральних вчинків. Проаналізовано сутнісні аспекти морального вчинку, зокрема пильна увага приділена його мотиваційній основі. Мотив вчинку розглядається як певна спонукальна сила, що міститься в прошарках самосвідомості на рівні почуттів, переконань, вірувань, потреб, інтересів, мети. Саме мотиви надають діяльності особистісний суб’єктивний смисл, а не просто спонукають до неї. Проаналізовано також один із сутнісних аспектів морального вчинку – його оцінка. Розглянуто та описано дві точки зору на оцінку вчинку: позиція прагматизму і позиція теорії доброї волі або теорії моральної доброти. Вказано, що з позиції етичного консеквенціалізму є цінним лише той вчинок, який дає позитивні практичні наслідки, а з позиції теорії моральної доброти вчинки, що здійснені за моральними мотивами, заслуговують схвалення, навіть якщо за ними немає результату. Описано стадії реалізації морального вчинку.
Посилання
Етика: курс лекцій. В. А. Малахов. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. 214 с.
Осика О.В. Система моральних вчинків у життєвому просторі особистості. Збірник наукових праць К ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2012. Випуск 17. С. 389–398.
Основи психології: [Підручник; за заг. ред. О.В.Киричука, В.А. Роменця. – 4-те вид., стереотип.]. К.: Либідь, 1999. 632 с.
Роменець В. А. Вчення С. Л. Рубінштейна про основний осередок психічного // Основи психології: Підручник. Київ: Либідь, 2006. 376 с.
Роменець В.А. Психологія творчості: [Навч.посібник. – 2 – ге вид., доп.]. К.: Либідь, 2001. 288 с.
Татенко В. Методологія суб’єктно-вчинкового підходу: соціально-психологічний вимір : монографія. К. : Міленіум, 2017. 184 с.
Чернов А.А. Моральний вчинок як міра духовного розвитку особистості молодшого школяра. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології. 2013. Випуск 20. С. 728–737.