МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СТРУКТУР ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Анотація

У статті наведено методологічний підхід до оцінювання організаційно-функціональних структур органів державного управління у сфері цивільного захисту. Проведено аналіз законодавства сфери державного управління загалом, і цивільного захисту зокрема, попередніх наукових праць, обґрунтовано актуальність наукового завдання щодо пошуку методологічного підходу до оцінювання організаційно-функціональних структур органів державного управління у сфері цивільного захисту. Проаналізовано структуру та функції єдиної державної системи цивільного захисту, запропоновано методологічний підхід до оцінювання організаційно-функціональних структур зазначеної системи, що передбачає виокремлення її складо- вих частин із більш загального рівня управління до нижчого, встановлення особливостей їхнього функціонування, поділу на підсистеми відповідно до рівнів ієрархії та взаємозв’язків між складниками. Під час вивчення зв’язків між рівнями організаційно-функціональних структур, підсистемами, органами управління визначаються їхні властивості, упорядко- ваність та характер зв’язків, обсяги, зміст потоків інформації, що забезпечує опис структур, які досліджуються. Подано зазначений підхід у вигляді схеми, що включає виконання певних кроків щодо оцінювання організаційно- функціональних структур єдиної державної системи цивільного захисту на декількох рівнях, зокрема на структурно- му, функціональному, організаційному та нормативно-правовому. Розроблено процедуру оцінювання, що передбачає: визначення сукупності показників та критеріїв, що мають від- повідати меті дослідження організаційно-функціональних структур єдиної державної системи цивільного захисту та її складників, вивчення їхніх характеристик на загальносистемному, системному й елементному рівнях. Обґрунтовано доцільність використання програмних продуктів, інструментально-програмних комплексів та інте- грально-програмних середовищ, орієнтованих на розв’язання завдань аналізу і синтезу складних систем, що функціо- нують в умовах невизначеності та конфлікту, для розроблення структурних і прогнозних форм моделей організаційно- функціональних структур, оцінювання їхніх параметрів у поточний час.