ОБШИР ІНСТИТУЦІЙНОЇ Й ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.6.2Ключові слова:
система публічного управління, інституціональне середовище, спроможність держави, інституціональна спроможність, інституційна спроможність, інституціональний простір, інституціональний дарвінізм, інституціональні реформи, сталий розвитокАнотація
Досліджено науково-теоретичні засади щодо формування спроможності системи публічного управління з позиції простору (обширу) її функціонування, що охоплює соціальні, економічні, політичні, інформаційні, ресурсні та інші аспекти. Наполягається, що його підґрунтя становлять соціальні, правові та інші інститути, на які мають зважати публічні інституції (органи публічної влади). У цьому контексті акцентовано на важливості забезпечення результативної й ефективної діяльності зазначених інституцій. Виявлено, що має місце різний переклад понять «інституційний» та «інституціональний» (з англійської мови на українську). Це унеможливлює надання єдиного визначення терміноконструкцій «інституційна спроможність» чи «інституціональна спроможність». Аргументовано, що під час характеристики обох терміноконструкцій, по-перше, слід ураховувати різне сутнісне наповнення понять «інститут» та «інституція». А по-друге, розглядати їх з позиції взаємного впливу, оскільки термін «інститут» стосується насамперед виникнення, розвитку та припинення соціальних, правових та інших інститутів. Визначаючи зміст поняття «інституція», варто розглядати особливості діяльності державного та недержавного сектору, що у свою чергу забезпечують легітимацію вищевказаних правових інститутів. Проаналізовано особливості сучасного функціонування системи публічного управління системи публічного управління в Україні, а також окреслено перспективи інституційного розвитку такої системи крізь призму її спроможності реагувати на зовнішні та внутрішні детермінанти. На цій підставі визнано важливість формування системи безпеки в межах відповідного інституціонального середовища. Обґрунтовано, що він включає два блоки елементів. Перший блок елементів – інституційний, охоплює правові норми, які утворюють систему законодавства щодо сталого розвитку та безпеки. Щодо другого блоку елементів – інституціонального, то він становить підсистему керівної системи, до організаційної структури якої зараховано органи публічної влади. Ураховуючи положення теорії інституціоналізму рекомендовано практично закріпити засади інституціоналізації системи публічного управління України, що можливо, зокрема, у межах концепції «проактивного» функціонування такої системи.
Посилання
Б аштанник В., Кудрявцева М. Концептуальні засади наукового аналізу модернізації державного управління в Україні в умовах європейських інтеграційних процесів: соціальний складник. URL : https://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/123456789/163203/2019_13_2019_05_16_pei_material-33-36.pdf?sequence=1.
Б аштанник В.В. Служба і службові відносини в умовах інституціональних викликів: постановка проблеми наукового дослідження. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. № 1. URL : https://chasopys-ppp.dp.ua/index.php/chasopys/article/view/352.
Б аштанник В.В., Рагімов Ф.В. Еволюція інститутів публічного управління в контексті загальноєвропейського політичного тренду. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. С. 28–34.
Б аштанник О.В. Інституціональна/інституційна спроможність інститутів політичної системи як аналітична категорія та функціональний аспект публічного управління. Держава та регіони. Серія: Публічне управління і адміністрування. 2023 № 2 (80). С. 83–88.
Б аштанник О.В. Особливості інституціональної системи політики як структуруючої основи простору її реалізації. Грані. 2015. № 12(1). С. 6–12.
К олісніченко Н., Войновський М. Інституційна та інституціональна спроможність місцевого самоврядування: сутність понять та особливості визначення. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2015. Вип. 16. С. 296–309.
О мельчук О. Інституційна спроможність об’єднаних територіальних громад в Україні. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2020. Том 31 (70). № 6. С. 93–97.
П омаза-Пономаренко А.Л. Правове забезпечення розвитку та безпеки регіонів України в умовах децентралізації й інституціоналізації влади : монографія. Харків: НУЦЗУ , 2020. 190 с.
П оченчук Г.М. Інституціональна трансформація національної економіки: вплив фінансової системи : автореф. дис. … докт. екон. наук : 23.00.02. Київ, 2019. 44 с.
Р оманюк С. Суперечності та виклики реалізації реформи системи державного управління та місцевого самоврядування в Україні: методологічні аспекти. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2 (33). С. 117–129.
Р ось О. Поняття та сутність нормативно-правового забезпечення інституційної спроможності представницьких органів місцевого самоврядування. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 18. С. 97–100.
С авчин М. Інституційна спроможність держави та права людини. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. 2019. Vol. 26 No. 3. Р. 43–61.
С тасишин М. Інституційна спроможність громадянського суспільства в процесі прийняття управлінських рішень: вітчизняна практика. Актуальні проблеми державного управління. 2017. № 1(69). С. 129–134.
С тратегія реформування державного управління України на 2022–2025 роки. URL : https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zatverdiv-strategiyu-reformuvannya-derzhavnogo-upravlinnya-ukrayini-do-2025-roku.
Х алецька А.А., Халецький А.В. Інституціональне забезпечення взаємодії органів влади та громадянського суспільства. Державне управління: удосконалення та розвиток : ел. наук. фах. вид. 2014. № 5. URL : http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=717.
Шлемкевич Т. В. Інформаційно-комунікаційний вимір сучасної політичної системи України : дис. … канд. політ. наук : 23.00.02. Івано-Франківськ, 2020. 240 с.
Pomaza-Ponomarenko A., Leonenko N., Cherniahivska V., Lehan I., Puzanova G. Legal reform and change: research on legal reform processes and their impact on society. Analysis of factors that facilitate or hinder legal change, including political, social, and economic factors. Journal of Law and Sustainable Development, 11(10), e1854. https://doi.org/10.55908/sdgs.v11i10.1854.