СЛУЖБА І СЛУЖБОВІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена аналізу сучасної теоретико-методологічної основи службової діяльності в контексті інституціональних викликів в системі публічного управління України. Проаналізовано сучасні тенденції формування і змістовного наповнення інституту службової діяльності і систематизації сучасних нормативних визначень поняття «служба». Визначено основні інституційні виклики в системі проходження служби і службової діяльності, що детермінуються поняттями: 1) мінливість (variability); 2) несталість (changeability); 3) несумісність (inconsistency); 4) ненадійність (uncertainty); 5) чергування (циклічність) (vicissitude); 6) неспроможність (inequality). У статті проаналізовано особливості і тенденції розвитку сучасної моделі службової діяльності, визначено особливості такої діяльності в умовах збройної агресії росії проти Української Держави, запровадження правового режиму воєнного стану, трансформації всієї системи публічного управління. Наголошено на важливості визначення засад управлінської діяльності у принципово нових умовах державотворення. Важливим завданням при цьому виступив аналіз складових сучасних державноуправлінських реформ, їх раціональність з позиції ствердження суверенної і незалежної України. Обгрунтовано доцільність раціоналізації таких реформ з позицій респонсивності публічного управління загалом, та своєчасності запропонованих засад конституційних реформ. У такому контексті важливим напрямом дослідження у статті виступає актуалізація розробки і впровадження начальної дисципліни «Службове право», у межах якої особливу увагу приділено проблематиці службових відносин, службової відповідальності, а також аналізу особливостей службових відносин в умовах правового режиму воєнного стану. Наголошено, що використання неправильних методик визначення векторів інституціональних реформ може привести до поступової стагнації реформ в системі публічної служби. Водночас, в умовах запровадження правового режиму воєнного стану потребує особливої уваги реалізація одна із визначальних функцій державного управління – організація раціональної системи публічної служби.