ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ «ПОТОКУ» У МУЗИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВІКОВІ АСПЕКТИ ЙОГО ПРОЯВУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.6.15

Ключові слова:

музиканти-професіонали, музиканти-аматори, стан «потоку», аутотелічна особистість, досконалість

Анотація

Потік – це психологічний стан, в якому особистість почуває себе повністю поглинутою у діяльність (Csikszentmihalyi, 2000). Цей стан виникає, коли навички розвинуті до завдань певного рівня складності. Емпіричне дослідження вказаного стану серед музикантів було проведено за допомогою методики: «Коротка шкала дослідження стану потоку» (Ф. Рейнберг, Р. Уоллмер, 2003) на вибірці музикантів-професіоналів та музикантів-аматорів різних вікових категорій. Всі підгрупи музикантів-професіоналів мають схожі показники за шкалами стану «потоку», що вказує на те, що навіть студенти музичного училища вже мають достатній рівень професіоналізму для можливості відчуття цього стану, що свідчить про таку специфіку професії, як рання професіоналізація. Також можна помітити, що такий компонент стану «потоку», як «занурення у діяльність», зменшується з віком у групі музикантів-аматорів, що може бути пов’язане з тим, що дорослі музиканти-аматори не мають достатньо часу на своє захоплення у порівнянні із більш молодими аматорами. Визначено та емпірично підтверджено, що у музикантів-професіоналів спостерігається більш виразний рівень виникнення відчуття стану «потоку». Статистично значущі розбіжності за показниками компонентів стану «потоку» («досконалість» та «особистісна значущість діяльності») виявилися вищими у групі музикантів-професіоналів. Перспективи подальшого вивчення обраної проблеми полягають у дослідженні суб’єктивного благополуччя висококваліфікованих професіоналів, дослідженні ролі переживань стану «потоку» у різних видах діяльності.

Посилання

Arshava I. F., Kutepova-Bredun V.Y. (2015) The comparison of personal traits of the professional and amateur musicians/ European Scientific Journal. ESJ.. Vol. 11. № 20. P. 46–55.

Arshava I. F., Kutepova-Bredun V.Y. (2017) The personal specifics and the peculiarities of psychological wellbeing of professional musicians (age comparative aspect) , Kharkiv: scient. journ. KHMAPE: Medical psychology, V. 12. № 4. P. 30 – 33.

Arshava I. F., Kutepova-Bredun V.Y. (2018)The specifics of psychological well-being of the professional and amateur musicians /Quare 2018, 18-22.06.18, The Chech Republic. P. 6.

Baumann N., Scheffer D. (2011) Seeking flow in the achievement.

Clarke S. (1995) “Flow» experience in the daily lives of sixth form college students / S. Clarke, J. Haworth. Br. J. Psychol. № 85. P. 511–523.

Csikszentmihalyi M. (2000). Beyond Boredom and Anxiety: Experiencing Flow in Work and Play. San Francisco. CA: Jossey-Bass.

de Manzano, T. Theorell, L. Harmat, F. Ullén. (2010)The psychophysiology of flow during piano playing /Emotion. № 10. P. 301–311.

Donner J., Csikszentmihalyi M. (2008). Transforming stress into flow /J. Donner, / Executive Excellence, 2008. № 9. P. 16–17.

Engeser S., Rheinberg F. Flow. (2008). Рerformance and moderators of challenge–skill balance /S. Engeser, Motivation and Emotion. № 32. P. 158–172.

Hart E., Blasi Z. Di. (2015). Combined flow in musical jam sessions: a pilot qualitative study /. Psychol. Music. № 43. P. 275–290.

Jackson S. A., Martin A.J., Eklund R.C. (2008.) Long and short Measures of flow: The Construct Validity of the FSS-2, DFS-2 and New Brief Counterparts , Journal of Sport and Exercise Psychology, № 30. P. 561–587.

MacDonald R., Byrne C., Carlton L. (2006) Creativity and flow in musical composition: An empirical investigation / Psychology of Music. № 34. P. 292–306.

Massimini F., Carliin M., Csikszentmihalyi M.(1988) Csikszentmihalyi I.S. The systematic assessment of flow in daily experience Psychological studies of flow in consciousness,New York: Cambridge University Press. P. 266–287.

Nakamura J., Csikszentmihalyi M. (2010) The concept of flow in. Handbook of Positive Psychology. Oxford: Oxford University Press. P. 89–105.

O`Neil S. (1999) Flow theory and the Development of Musical Performance Skills. Bulletin of the Council for Research in Music Education. № 141. P. 129–134.

Rheinberg F.Die, F.Erfassung Rheinberg, Vollmeyer R., Engeser S: Hogrege des Flow-Erlebens. (2003) The assessment of flow experience, in J. Stiensmeier-Pelster and F. Rheinberg (Eds.), Diagnostic von Motivation und Selbstkonzept . P. 261–279.

Russell W.D. (2011) An examination of flow state occurrences in college athletes. Journal of Sport Behavior, 24(1). P. 83–99.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30