ОБМЕЖЕННЯ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ВЧИНЯЛИ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ, НА ВСТУПІ НА ПУБЛІЧНУ СЛУЖБУ : ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті зазначено, що важливим елементом у визначенні критеріїв для вступу на публічну службу є доброчесність кандидатів. При вступі на різні види публічної служби законодавством України встановлюються вимоги, спрямовані на зменшення ризиків прийняття на таку службу не доброчесних службовців. Проте, правове регулювання таких вимог є різним, залежно від виду публічної служби та закону, який її регулює, і не завжди виправданим та об’єктивним. Зазначено, що публічна служба має свою специфіку, яка робить її вразливою для корупційних ризиків, як наслідок, вимоги для кандидатів, які прагнуть працювати в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, судових чи правоохоронних органах мають бути адекватними та відповідати ризикам служби. Класифіковано та розкрито чотири види обмежень, що містяться в законодавстві про публічну службу, пов’язані із наявністю у претендента негативного досвіду притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, а саме, на державні політичні посади в органах виконавчої влади, посади суддів, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, правоохоронців Національного антикорупційне бюро України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, митних органів, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, прокуратури, поліції, працівників державної служби, дипломатичної служби, посадових осіб в органах місцевого самоврядування. Виявлено необґрунтовані відмінності та відсутність закономірностей у вимогах при вступі на окремі види публічної служби, запропоновано новий підхід у встановлені термінів заборони вступу на публічну службу залежно вії її виду цивільна та мілітарізована, у тому числі правоохоронна.