СТРАТЕГУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: АНАЛІЗ УПРОВАДЖЕНЬ В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми у сфері державного управління, а саме стратегуванню комунікаційної діяльності. Зазначена тема вивчається крізь призму історичного та інституційного аналізу упровадження комунікацій у сфері державного управління. Визначено, що в Україні комунікаційна політика органів влади не регулюється спеціальним законом. Частіше за все, органи державної влади у міждержавній, міжсекторальній та міжгалузевій взаємодії керуються окремими позиціями інституційної нормативно-правової бази. Підтверджено, що на нинішньому етапі розвитку української держави постійно відчуваються проблеми комунікації у публічному управлінні, які особливо загострюються в ситуаціях кризового стану (пандемія COVID-19, повномасштабна війна). Визначено, що в незалежній Україні комунікація у сфері державного управління як управлінська функція характеризується етапністю формування та розвитку. Виокремлено чотири основні етапи: етап початкового становлення (1996–2004); етап стихійного формування стратегій комунікативної діяльності (2005–2014 рр.); етап стратегування комунікацій у сфері публічного управління на засадах євроінтеграційного та євроатлантичного курсу (2015–2019 р.р.); етап централізованого управління комунікацією в умовах кризового стану (2020– по теперішній час). Цей етап характеризується прискореним розвитком інформаційно-комунікаційних систем управління. Створення у 2019 році Міністерства цифрової трансформації України остаточно завершило формування інституційного середовища реалізації комунікаційної політики органів влади у дистанційному форматі. Визначено, що найбільш активно комунікаційна політика формувалась та реалізовувалась в органах виконавчої влади у порівнянні із органами законодавчої та судової гілок влади. Зроблено висновок, що централізація управління інформацією в умовах кризового стану є надійним бар’єром для дезінформації та дозволяє уряду надавати органам влади, органам місцевого самоврядування, громадськості та урядам інших країн найбільш достовірну науково обгрунтовану інформацію. Задля цього на урядовому рівні функціонує консультативно-дорадчий орган – Рада з питань комунікацій.