МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ОРГАНІВ СУДОВОЇ ВЛАДИ НА ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС ТА РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Анотація

У статті здійснено аналіз значення та ролі законодавчої ініціативи в процесі законотворення, надто в складних умовах воєнного стану, який передбачає суттєве обмеження прав людини, а також негативно впливає на динаміку законодавчого процесу. Окреслено підходи до розуміння суті процесу законодавчої ініціативи. Автор аналізує сучасні та історичні підходи до визначення суб’єктів права законодавчої ініціативи, а також переваги та можливі недоліки розширення кола таких суб’єктів завдяки долученню інших інституцій, зокрема, Конституційного Суду України та Верховного Суду як провідних інстанцій у юрисдикційній та судовій площині, що здійснюють захист прав та інтересів людини. У випадку Верховного Суду, такі повноваження, на думку автора, сприятимуть імплементації норм Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, адже застосовуючи норми Угоди у своїй практиці в якості норм прямої дії Суд здійснюватиме активну гармонізацію законодавства. У випадку розширення кола суб`єктів законодавчої ініціативи це може призвести до пришвидшення виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов`язань та гармонізації норм українського законодавства із вимогами законодавства ЄС. У статті автор також здійснює огляд історичного контексту формування системи суб’єктів законодавчої ініціативи, оскільки їх перелік впродовж процесу державотворення України не був сталим, та наводить приклади законодавчої ініціативи різних видів суб`єктів, як індивідуальних, так і колективних, у праві іноземних держав. З огляду на викладене автор робить висновок про доцільність розширення переліку суб’єктів законодавчої ініціативи в Україні у повоєнний період. Виконання наданих у статті рекомендацій буде можливим лише після скасування воєнного стану, адже передбачає, зокрема, і внесення змін до Конституції України.