ВІДСТРОЧКА ВИКОНАННЯ ВИРОКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті досліджено питання відстрочки виконання вироку в умовах воєнного стану. Акцентовано увагу на тому, що відстрочка виконання вироку мала своє закріплення в Кримінальному кодексу України 1960 року, який втратив чинність, та розповсюджувалась на військовослужбовців та військовозобов’язаних. Зазначено, що у випадках, коли засуджений проявив себе стійким захисником Батьківщини, за клопотанням відповідного військового командування суд може звільнити його від покарання або замінити покарання іншим, більш м’яким. Визначено, що у Кримінальному кодексі України 2001 року положення про відстрочку виконання вироку були замінені на правовий інститут звільнення від покарання. Зазначено, що станом на сьогодні відстрочка виконання вироку закріплена в Кримінальному процесуальному кодексі України та містить вичерпні випадки застосування. Наголошено на тому, що з метою подолання збройної російської агресії та будь-якої іншої в подальшому, є потреба в розширенні підстав застосування відстрочки виконання вироку, передбачивши спеціальну підставу, пов’язану із воєнним станом. Зосереджено увагу на обов’язкових елементах відстрочки виконання вироку в умовах воєнного стану: підкреслено потребу в кількісному розширенні бажаючих засуджених вступити до лав Збройних сил України, встановивши не категорії злочинів в залежності від тяжкості, засудження за які унеможливлює застосування відстрочки виконання вироку, а вичерпний перелік складів злочинів, вчинення яких позбавляє права засудженого на відстрочку. Закріплено, що вказаний правовий інститут матиме відповідний строк застосування та може бути застосований на особливий період. Зазначено про необхідність запровадження заохочувальних правових норм, які надаватимуть можливість судам за відповідних умов пом’якшувати покарання або взагалі звільняти від його подальшого відбування. Запропонована власна редакція підстави відстрочки виконання вироку в умовах воєнного стану.