НАКЛЕП ЯК ФОРМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЬСТВА (КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.24

Ключові слова:

Конституція України, закони, ЗМІ, правопорушення, наклеп, честь, гідність, особа, психічний стан, моральні страждання

Анотація

Мета статті полягає в аналізі наклепу як соціально-морального та психологічного явища, яке своїми діями принижує честь і гідність особи і призводить до негативних наслідків. В статті вказується, що Конституція України проголошує невід’ємне право людини на її свободу, честь, гідність, недоторканність і безпеку. Вона надає широкі права кожному громадянинові на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів і переконань. В статті наголошується, що серед правопорушень які спрямовані на приниження честі і гідності особи суттєву роль відіграє наклеп як форма морально-психологічного насильства, що призводить до морально-психологічних страждань які зазнала особа в результаті протиправної поведінки щодо неї, членів її сім’ї, чи близьких родичів. Основний закон надає право кожній особі на судовий захист спрямований щодо спростування недостовірної інформації про себе і членів своєї сім’ї. В статті підкреслюється, що окрім Конституції України права і свободи людини захищає Кримінальний кодекс України, Цивільний кодекс України, інші нормативно правові акти. КК України стоїть також на сторожі захисту честі, гідності та ділової репутації. В статті наголошується, що наклеп як суспільно небезпечна дія яка принижує честь і гідність людини залишає глибокі рани в свідомості, емоційній та духовно-моральній сфері індивіда. В статті встановлено, що наклеп як форма морально-психологічного насильства визиває численні дискусії серед вчених. На даний час переважають концепції представники яких заперечують криміналізацію наклепу та його юридичну відповідальність. Вони заявляють про те, що у ЦК України існують норми які захищають честь і гідність особи від наклепу, а тому включати цю норму в КК України не слід. Автор статті наголошує на тому, що наклеп як суспільно-небезпечне, антиправове, антигуманне, антиморальне, антикультурне і антиестетичне явище спрямоване на приниження честі і гідності людини, що наносить глибокі рани її психіці та призводить до моральних страждань, а іноді й до трагічних наслідків, повинно характеризуватись законодавцем як кримінальне правопорушення, а винні особи притягуватись до кримінальної відповідальності. В статті обґрунтовується, що кримінальна відповідальність за наклеп виступає як важливий чинник превентивного попередження цілого ряду правопорушень які іноді призводять до трагічних наслідків. В статті вказується, що сучасні ЗМІ повинні більш активно вести боротьбу спрямовану на загальнокультурне і морально-правове виховання населення, але в останній час спостерігається погоня деяких ЗМІ за так званими «жареними» фактами та подіями і тому з їх поля зору випадає критичний аналіз фактів наклепу, допомоги правоохоронним органам у виявленні винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності. В статті встановлено, що наклеп – це ганебна поведінка, що свідчить про низький морально-етичний та культурний рівень осіб які його здійснюють. Норми моралі та цивільно-правові засоби не можуть повністю виконати роль не тільки стримуюючого фактора, але й ефективно забезпечувати захист від наклепу та образи. Сама логіка охорони прав і свобод особи від психологічної агресії та її негативних наслідків вимагає більш ефективної боротьби кримінально-правовими засобами.

Посилання

Конституція України: чинне Законодавство станом на 02 лютого 2018 р. Офіц. текст. Київ, Алерта, 2018. 80 с.

Задорожний Ю. А. Основи римського приватного права: навч. посіб. Київ: Істина, 2012. 344 с.

Підопригора О. А., Харитонова Є. О. Римське право: Підручник. Київ : Юрінком Інтер, 2003. 512 с.

Мікуліна М. Відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними діями: ретроспектива і сьогодення. Право України. 2004. № 12. С. 109-111.

Підгородинський В. М. Злочини проти честі та гідності особи в теорії кримінального права : монографія. Одеса : Юридична література, 2019. 352 с.

Паликівський В. І. Кримінальна відповідальність за дифамацію. Право і суспільство. 2015. № 2. С. 243-249.

Кохановська О. В. Проблема захисту честі, гідності й ділової репутації особи в Цивільному кодексі України. Вісник Верховного суду України. 2005. № 6 (58). С. 31-35.

Цивільний кодекс України: Закон України № 435-IV від 16.01.2003. Редакція від 01.08.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

Кримінальний кодекс України: Закон України № 2341-III від 05.04.2001. Редакція від 19.08.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.

Шувальська Л. М. Встановлення судом особливостей суб’єкта насильницького злочину проти життя та здоров’я: психолого-правові засади : автореф. дис. канд. юрид. наук. спец. : 19.00.06 – юридична психологія. Київ. 2013. 19 c.

Вареша Р. В. Вчення про суб’єктивну сторону злочину : монографія. Київ : Алерта, 2018. 1106 с.

Шумило М. Є. Реабілітація в кримінальному процесі України : монографія. Харків : Ареіс, 2001. 329 с.

Проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп» № 9306 від 20.11.2018. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64959.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-13