ВИКЛИКИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІЯННЯ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.3Ключові слова:
державне управління, євроінтеграція, права людини, захист персональних даних, принцип незалежності, Європейський СоюзАнотація
У статті розглядаються проблеми становлення і розвитку механізмів публічного управління в сфері захисту персональних даних в Україні. Проаналізовано міжнародні стандарти створення та діяльності таких органів, наведено вимоги, які вони встановлюють на національному рівні. У статті розглядаються проблеми становлення і розвитку механізмів публічного управління в сфері захисту персональних даних в Україні. Проведено дослідження проблем діяльності та правового статусу Державної служби із захисту персональних даних, наведено причини, які обґрунтовували її невідповідність чинним міжнародним стандартам та вимогам Європейського Союзу. Наголошено, що передача функцій інституційного механізму у цій сфері до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Секретаріату Уповноваженого дозволила суттєво покращити ситуацію, але і цей формат має цілу низку недоліків. Проаналізовано чинні пропозиції щодо започаткування нових механізмів захисту персональних даних в Україні, зокрема створення Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації. Визначено недоліки законопроєкту, які впливатимуть на незалежність майбутнього органу. Запропоновано, що створення нового органу має відбуватися у форматі Інформаційного комісара, статус та повноваження якого будуть близькими до статусу і повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Одночасно за Уповноваженим доцільно зберегти функції в сфері захисту персональних даних, однак в рамках його конституційного мандату. Підкреслено, що реформування механізму захисту персональних даних безумовно стане однією із євроінтеграційних вимог в ході переговорів України про вступ Європейський Союз.
Посилання
Додатковий протокол до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних від 8 листопада 2001 року. Офіційний вісник України. 2011 (14 січ.). № 1(58).
Про Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних: Указ Президента України від 06 квітня 2011 року № 390/2011. Урядовий кур’єр. 2011 (21 квіт.). № 73.
Regulation (EU) 2016/679 of The European Parliament and of The Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32016R0679 (Date of request : 27.09.2022).
Жорж М., Саттон Г. Аналіз Закон України «Про захист персональних даних». Страсбург, 2012. 45 с.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних : Закон України №383-VII від 03 липня 2013 р. Урядовий кур’єр. 2013 (31 лип.). № 136.
Про захист персональних даних : Закон України від 01.07.2010 р. № 2297-VI. Урядовий кур’єр. 2010 (7 лип.). № 122.
Інформаційний комісар: хто захищатиме доступ до інформації. URL : https://dostup.pravda.com.ua/stories/publications/informatsiinyi-komisar-khto-zakhyshchatyme-dostup-do-informatsii (Дата звернення : 20.05.2021).
Пірч Мусар Н. Повноваження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та законодавство у сфері доступу до публічної інформації. Аналіз законодавства та рекомендації. Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи Суспільного мовлення в Україні», 15 серпня 2016 р. C. 97-116.
Конституція України із змінами від 28 червня 1996. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (Дата звернення : 20.05.2021).