PECULIARITIES OF FORMATION OF THE STRATEGY OF THE STATE POLICY OF SOCIO-ECONOMIC GROWTH AT THE CURRENT STAGE OF COVID-19 PANDEMIC CHALLENGES
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.5Keywords:
socio-economic growth, challenges, COVID-19 pandemic, public policy, current stage, features, strategyAbstract
The article states that the state policy of economic activity growth is crucial at this stage and that growth is likely to remain the main factor determining the prospects for sustainable development. Many countries have lagged behind the shock of the COVID-19 pandemic, which has led to global inequality and, in turn, likely inequality of opportunity. As signs of rapid recovery from COVID-19 continue to materialize, global inequality will intensify. It is substantiated that there is a threat of undermining the potential output in the medium term, postponing and canceling investment plans, which will inevitably undermine the medium-term potential for growth, bankruptcy, job losses and related loss of opportunities, which can permanently erode and the ongoing restructuring of value chains, which can affect the competitiveness of industries that are critical to many nations. It has been shown that it is useful to consider the medium-term deviations of different countries from their long-term growth trends as accelerating and collapsing as recovery is crucial in the context of the long-term perspective on the 2030 sustainable development agenda. Socio-economic growth is the main potential factor for sustainable development, the nature of this growth plays a major role in obtaining various economic results. It has been found that the accumulation of capital is very important, even in the light of recent technological waves and opportunities to jump over technological systems, as well as the emergence of digitalization based on intangible elements of production potential. Although these factors will play a growing role in the future, their use requires the necessary staff, proper infrastructure, as well as production capacity and end-use capital, without which the involvement of advanced production technologies remains illusory.
References
Заюков І. В. Удосконалення системи фінансування охорони здоров’я як важливий чинник розвитку трудового потенціалу України. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. Т. 2. № 6. С. 46–51.
Комісаренко С. В. Полювання вчених на коронавірус SARS-COV2, що викликає COVID-19: наукові стратегії подолання пандемії. Вісник НАН України. 2020. № 8.
Ліфінцев О. В. Принципи здійснення контролю у сфері охорони здоров’я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. 2015. Вип. 3-2. Т. 1. С. 156–159.
Марова С. Ф., Вовк С. М. Участь приватного сектору в капіталі державних установ охорони здоровʼя. Молодий вчений. 2017. № 7. С. 353.
Міхєєнко О. І. Конкретизація сутності поняття «здоров’я» як методологічне підгрунття практики оздоровлення організму людини. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2013. № 2. С. 42–46.
Надюк З. О., Сенюк Ю. І. Сучасна державна політика у сфері охорони здоров’я: аналіз реформування системи. Право та державне управління. 2020. № 2. С. 211–220. URL: http://www.pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2020/34.pdf (дата звернення: 10.01.2022).
Парубчак І. О., Балашов А. М. Державне регулювання в системі надання послуг з оздоровлення та відновлення здоров’я населення в мережі рекреаційно-курортних закладів України. Публічне управління та адміністрування. 2021. Вип. 21. С. 68–71.
Парубчак І. О., Радух Н. Б. Реалізація державної політики у галузі охорони здоров’я в період викликів пандемії COVID-19 в Україні. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Державне управління. 2021. № 3.Т. 32(71). С. 42–46.
Ситник Т. І. Механізми реалізації державної соціально-економічної політики щодо формування громадського здоров’я на етапі суспільних трансформацій в Україні. Вісник національного університету цивільного захисту України. Державне управління. 2019. Вип. 1(10). URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/13406/1/Cytnyk2019.pdf (дата звернення: 11.03.2022).
Шафранський В. В., Слабкий Г. О., Качала Л. О. Основи Європейської політики і стратегія для ХХІ століття: стратегічне керівництво в інтересах здоров’я. Економіка і право охорони здоров’я : наук.-практ. журн. 2016. № 2(4). С. 72–75.