THE PROBLEM OF CYBERBULGING IN THE YOUTH ENVIRONMENT: THEORETICAL ANALYSIS
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.6Keywords:
cyberbullying, cyber aggression, cyberbullying models, cyberspace, social networksAbstract
The article presents an analysis of the problem of cyberbullying in the modern youth environment, which is becoming extremely relevant in today’s conditions. The historical aspect of studying the problem of bullying as a phenomenon is defined, which is defined as any activity of a person or group that is aimed at the target group or individual, including emotional, physical or verbal violence that recurs over time. The main approaches to the definition of “cyberbullying”, which is characterized as the use of information and communication technologies, such as e-mail, mobile phone, personal Internet sites, for intentional, repeated and hostile behavior of an individual or group aimed at insulting others. A comparative analysis of the differences between bullying and cyberbullying was conducted. The views of modern domestic and foreign scientists on the phenomenon of cyberbullying are considered, which on the basis of empirical research determine various forms of cyberbullying. The main focus is on the analysis and characterization of the signs of cyberbullying in the youth environment, especially in society. networks. Statistical data of a large-scale international study of cyberbullying in modern youth are analyzed. The consequences of cyberbullying on the object of cyberbullying are identified and characterized: physical (headache, sleep disorders, fatigue, loss of appetite, digestive problems, etc.), psychological (stress, depression, self-harm, suicide attempts, bulicide), emotional (fear, horror, anxiety, longing, sadness, resentment, humiliation, etc.), psychosocial (feelings of isolation, loneliness, ostracism, social rejection). Models of cyberbullying by Western scientists have been studied, which provide a theoretical basis for a better understanding of the internal struggle of psychological and behavioral processes of a person who is in a situation of cyberbullying.
References
Божко Н. І. Кібер-мобінг серед дітей і підлітків. Попередження та протидія насильству у суспільстві (зарубіжний досвід) : зб. тез доп. учасників ХХI Студент. наук.-практ. конф. інозем. мовами, 9 квітня 2020 р., м. Харків, Україна / МВС України, Харків. нац. ун-т внут. справ. Харків, 2020. 320 с.
Гіденко Є. С. Кібербулінг: насильство в соціальній мережі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Юриспруденція. 2021 № 50. С. 26–29. doi: 10.32841/2307-1745.2021.50.6
Дослідження UNICEF «Які вони, українські підлітки: про соцмережі, секс, алкоголь, спорт, довіру до батьків та друзів. Дослідження». URL: https://life.pravda.com.ua/society/2019/05/22/236974/
Єрмоленко Б. С. Насильство в мережі Інтернет. Кібербулінг. Попередження та протидія насильству у суспільстві (зарубіжний досвід). Харків, 2020. 320 с.
Кон И. С. Что такое буллинг и как с ним бороться? Семья и школа. 2006. № 11. С. 15–18.
Лейн Д. А. Школьная травля (буллинг). Детская и подростковая психотерапия / под ред. Дэвида Лейна и Эндрю Миллера. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 240–274.
Макарова Е. А. Буллинг как психологическое явление, изучаемое в рамках виктимологии. Вестник Таганрогского института управления и экономики. № 1/2018. С. 72–75.
Миронюк Т. В., Запорожець А. К. Кібербулінг в Україні – соціально небезпечне явище чи злочин: визначення та протидія. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2(16). С. 275–284.
Міхеєва О. Ю., Корнієнко М. М. Кібербулінг як соціально-педагогічна проблема. Молодий вчений. № 11(63). 2018. С. 247–251.
Найдьонова Л. А. Кібербулінг у підлітковому рейтингу інтернет-небезпек. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2018. Вип. 1. С. 141–159.
Ожиева Е. Н. Буллинг как разновидность насилия. Киев : Рута, 2001. 320 с.
Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України. Аналітичний огляд. Команда правозахисного департаменту ГО «Докудейз». URL: http://bullyingstop.org.ua/news/antirejting-populyarnih-vidivkiberbulingu-v-ukrayini
Ajzen I. (1991). The theory of planned behavior. Organizational. Behavior and Human Decision Processes. 50(2). 179–211. doi: 10.1016/0749-5978(91)90020-T
Anderson C. A., & Bushman B. J. (2002). Human aggression. Annual Review of Psychology. 53. 27–51. DOI: 10.1146/annurev.psych.53.100901.135231
Barlett C. P., & Gentile D. A. (2012). Attacking others online: The formation of cyberbullying in late adolescence. Psychology of Popular Media Culture. 1(2). 123–135. doi: 10.1037/a0028113
Belsey B. Cyberbullying: An Emerging Threat to the «Always On» Generation. . URL: http://www.cyberbullying.ca/pdf/Cyberbullying_Article_by_Bill_Belsey.pdf
Brown C. F., Demaray M. K., & Secord, S. M. (2014). Cyber victimization in middle school and relations to social emotional outcomes. Computers in human behavior. 35. 12–21. doi: 10.1016/j.chb.2014.02.014
Chan T., Cheung C., Wong R. Cyberbullying on social networking sites: the crime opportunity and affordance perspectives. J. Manag. Inf. Syst. 2019. 36(2). Р. 574–609. doi: 10.1080/07421222.2019.1599500
Grigg D. W. (2010). Cyber-aggression: Definition and concept of cyberbullying. Journal of Psychologists and Counsellors in Schools. 20(2). Р. 143–156. doi: 10.1375/ajgc.20.2.143
Kowalski R. M., Giumetti G. W., Schroeder A. N., Lattanner M. R. (2014). Bullying in the digital age: a critical review and meta-analysis of cyberbullying research among youth. Psychological bulletin. 140:1073–1137. doi: 10.1037/a0035618
Kowalski R. M., & Limber, S. P. (2007). Electronic Bullying among Middle School Students. Journal of Adolescent Health. 41. 22–30. doi: 10.1016/j.jadohealth.2007.08.017
Nandhinia B. Sri, Sheeba J. I. Online Social Network Bullying Detection Using Intelligence Techniques. Procedia Computer Science. 2015. 45. Р. 485–492. doi: 10.1016/j.procs.2015.03.085
Olweus D. (1996) Bully/Victim Problems at School: Facts and Effective Intervention. Reclaiming Children and Youth. The Journal of Emotional and Behavioral Problems. 5(1): 15–22. doi: 10.1007/BF03172807
Schulz A., & Roessler, P. (2012). The spiral of silence and the Internet: Selection of online content and the perception of the public opinion climate in computer-mediated communication environments. International Journal of Public Opinion Research. 24(3). 346–367. doi: 10.1093/ijpor/eds022
Slotter E. B., Finkel E. J. (2011). I3 theory: Instigating, impelling, and inhibiting factors in aggression. In P. R.
Shaver M. Mikulincer (Eds.). Herzilya series on personality and social psychology. Human aggression and violence: Causes, manifestations, and consequences. pp. 35–52. Washington, DC, US: American Psychological Association. doi: 10.1089/1094931041291295
Smith P. K. (2013). Cyberbullying & ciberagresión. A. Ovejero, P. K. Smith, & S. Yubero (Eds.), El acoso escolar y su prevención: Perspectivas internacionales (pp. 173–190). Madrid : Biblioteca Nueva.
Suler J. (2004). The online disinhibition effect. CyberPsychology and Behavior. 7. 321–326. doi: 10.1089/1094931041291295