INTERDISCIPLINARY APPROACH TO THE ANALYSIS OF FOREIGN POLICY AND INTERNATIONAL RELATIONS
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.2Keywords:
foreign policy, international relations, public administration, globalization, interdisciplinary approachAbstract
The article is devoted to the analysis of such doctrines as foreign policy and international relations, but from the point of view of an interdisciplinary approach, since having many similarities, these are still different sciences. Although from the point of view of public administration, the state holds the main positions in these two vectors, therefore very often in the field of public administration, these determinants are used either as synonyms or as concepts that are close in meaning. Because, in exercising its foreign policy functions, each state pursues a certain policy outside its own country, in the international arena, in cooperation with others and international organizations. The foreign policy of the state is a derivative feature of international relations. The foreign policy of the state is determined by its internal life and internal policy, which predetermines the mechanisms and tools (directions, forms and means) for the formation and implementation of the state’s foreign policy. It has been studied that international relations and foreign policy at the state level are carried out by the same institutions that operate on the territory of the state and beyond its borders and represent the state in its official relations with other states and subjects of international law. It is studied that the weakness of the theory of international relations is the lack of a scientifically proven theory, therefore, there is a need for the possibility of a wide application of interdisciplinary modern scientific methods and approaches. It is revealed that in the implementation of interests in the field of international relations, the existing methods and means are used that the state operates in the implementation of the fundamental foundations of domestic and foreign policy, in particular economic, political, ideological, diplomatic, defense, and all of them are influenced by globalization trends. The theory of international relations is a relatively young science and does not have a set of its own research methods in its arsenal, therefore it selects general scientific methods and methods of other disciplines of scientific knowledge in relation to its object. This is what determined that an interdisciplinary approach should be applied to the analysis of foreign policy and international relations, which will allow using more tools from other areas of scientific knowledge that were not previously taken into account when studying the processes of formation and implementation of the foreign policy of the state.
References
Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти. URL: https://pidru4niki.com/10981205/politologiya/zovnishnya_politika_mizhnarodni_vidnosini
Дурман О. Л. Аналіз деяких механізмів державного управління для формування зовнішньої політики. Науковий вісник: державне управління : журнал. 2020. № 3(5). С. 87–100. DOI: https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-87-100 ; URL: https://nvdu.undicz.org.ua/index.php/nvdu/article/view/97
Сандровський К. К. Право зовнішніх зносин. Київ : Вища школа. 1986. 328 с.
Зорин В. А. Основы дипломатической службы. Москва : Межд. отношения. 1977. 368 с.
Дурман О. Л. Аналіз деяких механізмів державного управління для формування зовнішньої політики. Науковий вісник: державне управління. 2020. № 3(5). С. 87–100. DOI: https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-87-100 ; URL: https://nvdu.undicz.org.ua/index.php/nvdu/article/view/97
Култаєва М. Німецька політична думка у пошуках методологічного оновлення. Філософська думка. № 5. Київ : НАН України, 2008. 37 с.
Малиновська Н. Актуальні проблеми та різновиди методологічної бази в дослідженні міжнародних відносин. Evropský politický a právní diskurz. 2014. Sv. 1. Vyd. 6. С. 201–214. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpol_2014_1_6_19
Чорний О. В. Економічна наука і міжнародні відносини: міждисциплінарний характер проблематики. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2019. Вип. 23(2). С. 127–130. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2019_23%282%29__26
Ревенко А. В. Міжнародна економічна система: тенденції і виклики сучасності. Схід. 2018. № 2(154). С. 38–47. 10. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти. URL: http://politics.ellib.org.ua/pages-8473.html
Манжола В. А., Коппель О. А., Капітоненко М. Г., Каменецький М. С., Суботін А. А. Міжнародні системи і глобальний розвиток. Київ : Нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2008. 188 с.
Гридасова Г. Спектр взаємин міжнародних організацій з транснаціональними корпораціями як новим актором міжнародних відносин. Evropský politický a právní diskurz. 2015. Sv. 2. Vyd. 2. С. 23–27. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpol_2015_2_2_5
Сорос Дж. Відкрите суспільство. Реформування глобального капіталізму. Київ : Фоліо. 2018. 368 с.
Хвостіков А. І. Розробка когнітивної схеми сутності міжнародних торговельно-економічних відносин. Економічний простір. 2019. № 152. С. 56–65. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2019_152_7
Лобас М. Г. Міжнародні фінансові організації та їх значення для економічного розвитку країн. Агроінком. 2010. № 4–6. С. 1–8. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Agroin/2010_4-6/LOBAS.pdf
Марина А. С. Міжнародний валютний фонд і Україна: історія співробітництва та сучасний стан відносин. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2016. Вип. 8(2). С. 12–15. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2016_8%282%29__5
Алексєєва Т. І. Еволюція міграційних процесів крізь призму теорії міжнародних відносин. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2019. Вип. 24(1). С. 10–13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2019_24%281%29__4
Баула О. В. Глобалізований тероризм як унікальне явище системи сучасних міжнародних політичних та економічних відносин. Економічні науки. Серія «Економічна теорія та економічна історія». 2018. Вип. 15. С. 22–31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecnet_2018_15_5
Панфілов О. Ю. Фактор воєнної сили у сучасних міжнародних відносинах. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія «Філософія, філософія права, політологія, соціологія». 2020. № 4. С. 112–126. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_2020_4_10