ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ НА РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ: ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ, ПРИНЦИПИ ТА ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ

Анотація

У статті запропоновано концептуальну модель забезпечення національної стійкості на рівні територіальної гро- мади, яка поєднує контур національного рівня концептуальної моделі (відтворює процес гарантування збереження без- пеки і безперервності функціонування основних сфер життєдіяльності держави й суспільства через використання суб’єктами національної системи стійкості комплексу відповідних інструментів в умовах гібридних загроз і змін без- пекового середовища) та локальний контур (демонструє базові складові механізму, що процесно пов’язує комплекс адап- тивних можливостей з вимірами інституційної стійкості через розроблення стратегії готовності до наднормативних подій). Акцентовано на тому, що внесок локальних контурів територіальних громад забезпечує формування національної стійкості і подальший сталий розвиток країни в цілому. Зроблено висновок, що результативність пропонованої моделі забезпечується імплементацією комплексу базових принципів для розбудови системи публічного управління процесами забезпечення національної стійкості на рівні територіальної громади: гнучкість, стандартизація та єдність зусиль.Систематизовано аспекти спроможності територіальних громад забезпечувати резильєнтність/стійкість на місцево- му рівні, зокрема, реалізацію моделей проактивного адаптивного публічного управління на основі розбудови взаємодії та широкого залучення заінтересованих сторін та формування на регіональному та місцевому рівнях систем комплексної контрольної діяльності, зокрема громадського контролю за використанням ресурсів. Підкреслено, що в умовах викликів воєнного часу та подальшого повоєнного відновлення нагальною потребою є упровадження у вітчизняних територіаль- них громадах систем управління сталим розвитком за моделлю міжнародного стандарту ISO 37101.