ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПІДХОДУ У ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ, МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню соціального підходу в державному регулюванні підприємств харчової промисловості, акцентуючи увагу на ключових аспектах, механізмах та інструментах. У роботі розглянуто значення соціального підходу, який включає інтеграцію соціальних аспектів, таких як умови праці, екологічна відповідальність і благополуччя суспільства, у процеси державного управління. Аналіз проведених досліджень показав, що глобалізація, цифровізація та нові вимоги до стійкості бізнесу потребують переосмислення регуляторних підходів. Зазначено, що хоча соціальний підхід має вирішальне значення для досягнення цілей сталого розвитку, його впровадження залишається недостатньо ефективним через відсутність чітких механізмів державного впливу на соціальні аспекти підприємств. У статті також проаналізовано закордонний досвід та механізми державної підтримки, що спрямовані на підвищення цифрових компетенцій працівників харчової промисловості та держслужбовців. Запропоновано конкретні моделі та механізми для реалізації соціального підходу, включаючи програми навчання, перепідготовки та соціального захисту працівників. Було визначено два основних підходи: проактивний (навчання та перепідготовка) та реактивний (соціальний захист). На основі проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність інвестицій у розвиток людського капіталу та покращення соціальної стійкості, що дозволить адаптувати працівників до швидких змін у результаті цифрової трансформації. Підкреслено, що соціальний підхід є важливим інструментом для забезпечення стабільності на ринку праці, зниження соціальної напруженості та підтримки загального рівня життя. Основні рекомендації стосуються підвищення ефективності державної підтримки програм навчання і перепідготовки, а також покращення доступу до цифрових технологій, що є важливим фактором для стійкого розвитку галузі.