ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІГРАФУ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ПРИХОВАНОЇ ТА НЕПРАВДИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КАНДИДАТІВ У РИЗИКО–НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.4.13Ключові слова:
поліграф, виявлення прихованої та неправдивої інформації, кандидати у ризико–небезпечних професіях, поліграми, рівень агресії, схильність до суїциду, зловживання алкоголемАнотація
У статті надаються результати емпіричного дослідження, що було проведено на основі класичних психодіагностичних методик в сфері виявлення прихованої та неправдивої інформації кандидатів у ризико–небезпечних професіях. Надаються основні поняття ризико–небезпечних професій, побудовано структуру психологічних характеристик особистості ризико– небезпечних професій, виокремлено та показано перевагу поліграфних досліджень, як окремого напрямку при профвідборі, систематизовано дані щодо певних переваг погіграфологічної методики, обгрунтовано вибір психодіагностичних методів дослідження. Встановлено, що респонденти – колишні або діючі співробітники правоохоронних органів найчастіше мають підвищений або високий рівень підозріливості на відміну від респондентів, які вперше призначаються на посади в правоохоронні органи. Майже всі респонденти мають високий або підвищений рівень опосередкованої агресії. Виявлено, що гендерний розподіл агресивності: індекс агресивності більший у респондентів–чоловіків, ніж у жінок, крім того, чоловіки часто мають підвищений або високий рівень саме фізичної агресії. Кореляційний аналіз показав, , що люди, які мають схильність до фізичної агресії, також можуть бути більш схильними до вживання наркотиків або алкоголю. Вживання цих речовин може посилювати агресивну поведінку, створюючи замкнене коло, де агресія і залежність взаємно підсилюють одна одну. Поліграфне дослідження демонструє, що у значної кількості респондентів виявлено підвищений рівень агресії та схильністю до суїциду. Також випадки зловживання алкоголем, аутоагресії, депресії та залежності від азартних ігор. За результатами поліграм більшість респондентів мають підвищений рівень агресії (48%), що є найпоширенішим проявом у вибірці. Схильність до суїциду виявлено у 20% респондентів, що також є значним показником. Зловживання алкоголем виявлено у 16% респондентів.
Посилання
Alekseeva–Protsiuk, D. O., Androsiuk, V. H. (2019). Vykorystannia polihrafa v systemi profesiinoho vidboru [Use of the polygraph in the system of professional selection]. Naukovi pratsi Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, 5(1), 1–18 [in Ukrainian].
Vahina, O. V. (2021). Yurydyko–psykholohichni osoblyvosti provedennia opytuvan z vykorystanniam polihrafa v orhanakh MVS Ukrainy: monohrafiia [Legal and psychological features of conducting surveys using a polygraph in the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: monograph]. Kharkiv: Fakt [in Ukrainian].
Shapovalov, V., Zubovskyi, D., Alekseeva–Protsiuk, D., Honcharova, O. (2018). Dovidnyk polihrafoloha (validni formaty testiv ta systemy balnoho otsiniuvannia): dovidnyk [Polygraph examiner’s guide (valid test formats and scoring systems): guide]. Kyiv: Osvita [in Ukrainian].
Korzh, Ye. M., Kutsenko, D. V. (2021). Polihrafolohiia yak instrument profesiinoho vidboru v sylovykh strukturakh [Polygraphology as a tool for professional selection in law enforcement agencies]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 6(2), 1–20 [in Ukrainian].
Morozov, O. M. (2023). Patapsykholohichnyi analiz osobystosti v pravookhoronnii praktytsi: monohrafiia [Pathopsychological analysis of personality in law enforcement practice: monograph]. Kyiv: Alerta [in Ukrainian].
Morozova, T. R. (2023). Metodyka vyiavlennia prykhovanoi informatsii u polihrafnykh doslidzhenniakh: monohrafiia, za nauk. red. O. M. Morozova [Methodology for detecting hidden information in polygraph studies: monograph, edited by O. M. Morozova]. Kyiv: Alerta [in Ukrainian].
Morozova, T. R. (2004). Suchasnyi stan teorii ta praktyky polihrafnykh opytuvan [The current state of theory and practice of polygraph examinations]. Naukovyi visnyk NAVSU [in Ukrainian].
Morozova, T. R. (2019). Polihrafolohiia: pidruchnyk, za red. O. M. Morozova [Polygraphology: textbook, edited by O. M. Morozova]. Kharkiv: Estet Prynt [in Ukrainian].
Motliakh, O. I. (2015). Aktualni pytannia shchodo zastosuvannia polihrafa v diialnosti orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrainy [Current issues regarding the use of the polygraph in the activities of the internal affairs bodies of Ukraine].
Materials of the III International Scientific and Practical Conference (Kyiv, November 7-8, 2015). Kyiv: Nats. akad. vnutr. Sprav [in Ukrainian].
Rozov, V. I. (2022). Psykholohiia ekstremalnykh sytuatsii: adaptyvnist do stresu ta psykholohichne zabezpechennia: naukovo–praktychne posibnyk [Psychology of extreme situations: adaptability to stress and psychological support: scientific and practical manual]. Kyiv: KNT; Sammit–Knyha [in Ukrainian].
Chebikin, O. Ya., Kosiianova, O. Yu. (2017). Vykorystannia polihrafa ta metodyka emotsiinoi zrilosit dlia otsinky skhylnosti do obmanu: monohrafiia [Use of the polygraph and the methodology of emotional maturity for assessing the propensity to deception: monograph]. Odesa: TOV Leradruk [in Ukrainian].
Ben–Shakhar, G., & Elaad, E. (2020). The validity of psychophysiological detection of deception: A meta–analytic review.: Psychological Bulletin, 146(1), 1–29.
Ginton, A. (2019). The role of the polygraph in personnel screening. International Journal of Psychophysiology, 142, 1–10.
Iacono, W. G. (2022). Advances in polygraph research: Implications for forensic and personnel screening. Forensic Science International, 332, 1–20.
Kleinmuntz, B., & Szucko, J. J. (2019). Polygraph testing in employment screening: A review of the evidence. Journal of Applied Psychology, 104(2), 1–15.
Krapohl, D. J., & Shaw, P. K. (2015). Validity and Reliability of Polygraph Testing.: Polygraph Journal, 44(1), 1–15.
Meijer, E. H., & Verschuere, B. (2021). The role of individual differences in polygraph testing. Journal of Experimental Psychology: Applied, 27(3), 1–12.
Vrij, A., Fisher, R. P., & Blank, H. (2017). A cognitive approach to lie detection: A meta–analysis. Legal and Criminological Psychology, 22(1), 1–21.
