ІРРАЦІОНАЛЬНІ УСТАНОВКИ ЯК ФАКТОР САМОЕФЕКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.3.15Ключові слова:
поняття самоефективності, предметна самоефективність, міжособистісна самоефективність, особистісна самоефективність, ірраціональні установки.Анотація
В статті представлено дослідження феномену самоефективності у здобувачів вищої освіти. Вивчення даного феномену було започатковано у межах когнітивно-поведінкового напрямку Альбертом Бандурою. Його зміст полягає у відчутті здатності впоратися із тим завданням, яке стоїть перед особистістю, подолати труднощі на шляху по досягненні мети. За думкою автора одним з факторів, що може мати вплив на самоефективність є емоційні переживання. Які в свою чергу відповідно до когнітивної теорії є наслідком певного способу осмислення реальності. На процес та результат осмислення дійсності значний вплив здійснюють ірраціональні настанови, які зазвичай носять форму повинності стосовно себе чи інших. В основі даної роботи лежить припущення про те, що певна частина дисперсії показників самоефективності може мати залежність від таких факторів як окремі види ірраціональних установок або загального показника ірраціональності мислення. Для перевірки даної гіпотези нами були використані такі методи як методика вивчення самоефективності особистості (Р. Шварцера, М. Єрусалема в адаптації В. Ромека) та тест визначення предметної і міжособистісної самоефективності (Дж. Маддукса, і М. Шеєра, в модифікації Л. Бояринцевої). Для визначення рівня вираженості у випробованих ірраціонального мислення використовувався тест ірраціональних установок Альберта Елліса. Серед методів математичної статистики були задіяні дескриптивна статистика, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз. Для перевірки розмподілу даних на нормальність використовувався критерій Колмогорова-Смірнова, критерій Шапіро-Уілка та кілька непрямих методів. В результаті дослідження були отримані дані про те, що дисперсії різних видів самоефективності (від 13% до 20%) дійсно визначаються впливом деяких ірраціональьних установок. А саме катастрофізація, низька фрустраційна толерантність та схильність до глобальної самооцінки. Результати дисперсійного аналізу свідчать про те, що, факторами, які мають вплив на рівень відчуття міжособистісної самоефективності є установка низької фрустраційної толерантності та установка на глобальну самооцінку.
Посилання
Balakhtar, V. V. (2018) Samoefektyvnist yak indykator stanovlennia osobystosti fakhivtsia z sotsialnoi roboty yak profesionala [Self-efficacy as an indicator of the formation of a social work specialist's personality as a professional]. Molodyi uchenyi. № 9 (61), S.165-170. Odessa. Vydavnytstvo "Molodyi vchenyi" [in Ukrainian].
Brunova-Kalisetska, I.V. (2009) Psykholohichna samoefektyvnist yak faktor kros-kulturnoi adaptatsii [Psychological self-efficacy as a factor of cross-cultural adaptation]. Candidates thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Krevska, O. V. (2018) Motyvatsiini chynnyky profesiinoi samoefektyvnosti osobystosti [Motivational factors of professional self-efficacy of the individual]. Candidates thesis. Lutsk [in Ukrainian].
Onopriienko-Kapustina, N. V. (2020) Zmist i skladovi samoefektyvnosti maibutnikh fakhivtsiv sotsialnykh sluzhb [Content and components of self-efficacy of future social service specialists]. Aktualni problemy psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S.Kostiuka NAPN Ukrainy. №9 (13), S.540-549. К. Vyd-vo Instytutu psykholohii imeni H.S.Kostiuka [in Ukrainian].
Bandura, A. (1997) Self-efficacy: Toward to unifying theory of behavioral changes. Psychological review. №84 (2), S.191-205. Cambridge University Press [in English].
Bandura, A. (1986) Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. The State of New Jersey. W.Р. Freeman and Company [in English].
Trpcevska, L. (2017) Predictors of psychological well-being, academic self-efficacy and resilience in university students, and their impact on academic motivation: PhD dissertation (Clinical). Melbourne [in English].
Latorre-Cosculluela C., Sierra-Sánchez V., Rivera-Torres P. &. Liesa-Orús M. (2022) Emotional well-being and social reinforcement as predictors of motivation and academic expectations. International Journal of Educational Research. Vol. 115. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2022.102043 [in English].
Beck, A. T. (1976). Cognitive therapy and the emotional disorders. New York: International Universities Press [in English].
Beck, A. T. (2005). The current state of cognitive therapy: A 40-year retrospective. Archives of General Psychiatry, 62, S.953-959. New York: International Universities Press [in English].
Dubchak, H.M. (2016) Empirychne vyvchennia irratsionalnykh ustanovok v konteksti stresostiikosti studentskoi molodi [Empirical study of irrational attitudes in the context of student stress tolerance]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Psykholohichni nauky. Vypusk 2. Tom 2. S.41-46. Vyd-vo Khersonskoho derzhavnoho universytetu [in Ukrainian].
Zhuravlova, O. (2020) Osoblyvosti vzaiemozviazku prokrastynatsii ta irratsionalnykh perekonan osobystosti [Features of the relationship between procrastination and irrational beliefs of the individual]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia. № 1(19), S.26-35. К. Vyd-vo Instytutu psykholohii imeni H.S.Kostiuka [in Ukrainian]. URL: https://doi.org/10.31108/2.2020.1.19.3 (data zvernennia 18.05.2024)
