ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЛІСОВИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню ролі цифрової трансформації та аналізу впливу діджиталізації відносно охорони та управління лісами, лісовими ресурсами і землями лісогосподарського призначення в Україні. Метою статті є дослідження сутності поняття діджиталізації, визначення факторів впливу, переваг та викликів, що очікуватимуть від цифрової трансформації лісових відносин. У статті розглянуто декілька визначень понять «діджиталізації» та виведено власне розуміння даного процесу. Встановлено, що «діджиталізацію» можна розуміти як процес аналізу, використання, застосування, перенесення та переведення інформації у цифровий формат з метою поліпшення та вдосконалення регулювання суспільних відносин, в тому числі і лісових. Відзначається, що розвиток цифрових технологій може призвести до позитивних змін у ряді аспектів лісових відносин, зокрема: підвищення прозорості та ефективності управління лісовими ресурсами, внутрішніх та зовнішніх процесів ведення лісового господарства; зменшення корупційних ризиків; забезпечення доступу до даних для всіх зацікавлених сторін; сприяння розвитку економіки та екології. В статті автором обґрунтовано думку щодо віднесення діджиталізації до однієї із функцій управління, саме реалізація такої функції як «діджиталізація» здатна поліпшити забезпечення організації раціонального використання лісових ресурсів, їх відтворення, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки. Встановлено, що останні роки Україна не стоїть осторонь від світових тенденції діджиталізації суспільних відносин, в тому числі і лісових та наведені приклади цифровізація в лісовій галузі: телеграм-бот, як сучасний засіб зв’язку між Державним агентством лісових ресурсів та громадськістю; вебпортал ЕкоСистема; сайт ДроваЄ; застосунок ЕкоЗагроза та інші. Окрім того, в статті автор визначає переваги та недоліки впровадження цифрових технологій в лісовій галузі.