СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ПУБЛІЧНИХ УСТАНОВАХ ТА ОРГАНІЗАЦІЯХ

Анотація

У статті досліджено сутність стратегічного планування. Запропоноване власне тлумачення поняття «стратегічне планування» як процесу, який визначає напрямок та загальну стратегію розвитку організації з урахуванням її мети, місії та цілей на довгострокову перспективу. Розглянуто ключові етапи стратегічного планування: аналіз зовнішнього середовища; визначення місії та цілей; аналіз внутрішнього потенціалу; вибір стратегій. Встановлено, що особливості стратегічного планування в публічних установах та організаціях пов’язані з особливостями стратегічного планування в системі публічного управління та адміністрування, які стосуються наступних аспектів: громадський інтерес; довгостроковість; врахування внутрішнього та зовнішнього середовища; участь громадськості; контроль та оцінка; гнучкість і адаптація. Зауважено, що врахування згаданих особливостей допомагає забезпечити ефективне стратегічне планування в системі публічного управління та адміністрування. Наведено переваги стратегічного планування: фокус на результати; керована зміна; координація та співпраця. Виявлено проблеми стратегічного планування в публічних установах та організаціях в сучасних умовах України: несприятливе економічне середовище; нестабільність та непередбачуваність; зсув пріоритетів; втрата ресурсів; бюрократичність та недостатня координація; відсутність моніторингу та оцінки; вплив корупції. Запропоновано напрями вдосконалення стратегічного планування в публічних установах та організаціях: залучення зацікавлених сторін; моніторинг та оцінка; забезпечення комунікації та включення до процесу планування персоналу; залучення професіоналів. Відзначено, що вагомий вплив на розвиток стратегічного планування в публічних установах та організаціях може виявити держава шляхом використання наступних важелів: розробка методологій та стандартів; навчання та розвиток кадрів; фінансова підтримка; стимулювання інновацій.