ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я У ПРАЦІВНИКІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ФАХУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.2.10

Ключові слова:

емоції, емоційний інтелект, емоційна компетентність, психічне здоров’я, психоемоційні, психосоматичні розлади, спеціалісти соціаномічного фаху

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної психологічної науки – емоційній компетентності. Представлено узагальнені результати теоретичного вивчення емоційної компетентності, які ґрунтуються на дослідженнях вітчиз- няних і зарубіжних учених. Проаналізовано підходи до визначення емоційної компетентності. Розглянуто визначення та структуру емоційної компетентності особистості, її складові частини, а саме уміння усвідомлювати й оцінювати себе; управляти собою; мотивувати себе; розуміти людей, їх емоції, почуття, приймати оточуючих у їх індивідуальнос- ті; будувати взаємовідносини з людьми. Обґрунтовано соціальну значущість цього феномену. Проаналізовано чинники, які впливають на розвиток емоційної компетентності: генетичні, соціальні. Визначено співвідношення понять «емо- ційний інтелект», «емоційна компетентність». Розглянуто визначення психічного здоров’я як стану психосоматичного і психологічного благополуччя, який ґрунтується на відчутті сили й цінності власного «Я» людини, її здатності дося- гати узгодженості із самою собою та іншими на основі доцільної, з огляду на умови навколишньої дійсності, регуляції поведінки й діяльності, характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів і забезпечує адекватну умовам навколишньої дійсності регуляцію поведінки. Визначено рівні психічного здоров’я: екзистенціальний, інтерперсональний, психосексуальний, когнітивний, поведінковий, психофізіологічний. Проаналізовані наслідки зневажливого ставлення осо- бистісті до емоційної сфери: зростання кількості розладів афективного спектру, депресивних, тривожних, психосома- тичних, харчової поведінки, збільшення кількості важких душевних станів, тривожно-депресивних розладів. Розглянуто результати теоретичного аналізу проблеми дослідження емоційної компетентності як показника психічного здоров’я працівників соціономічного фаху. Встановлено, що високий рівень емоційної компетентності є передумовою психічного здоров’я й успіху у професійній діяльності спеціалістів соціаномічного фаху. З метою подальших наукових доробок із визначеної проблематики обґрунтовано необхідність проведення емпіричного дослідження.

Посилання

Андреева И.Н. Развитие эмоциональной компетентности педагогов. Психология образования сегодня: теория и практика: материалы Международной науч.-прак. конф. / под ред. С.И. Коптевой, А.П. Лобанова, Н.В. Дроздовой. Минск, 2003. С. 166–168.

Борисенко В.М. Програма «Формування емоційної компетентності у майбутніх фахівців соціономічного напряму». Запоріжжя : КПУ, 2018. 104 с.

Буркова Л.В. Показники та критерії оцінювання рівня професійних компетентностей у майбутніх спеціалістів соціономічних професій. Теорія та методика управління освітою. 2010. № 3. С. 16.

Галецька І. Психологічне здоров’я. Психологія здоров’я: теорія і практика. Львів : Вид. центр ЛГУ ім. І. Франка, 2006. 338 с.

Гоулман Д. Эмоциональный интеллект. Москва : ACT МОСКВА ; Владимир : ВКТ, 2009. 478 с.

Гуггенбюль-Крєйг А. Власть архетипа в психотерапии и медицине. Санкт-Петербург : Б.С.К., 1997. 117 с.

Зарицька В.В., Борисенко В.М. Емоційна компетентність як детермінантна складова професійного становлення фахівців соціономічного напряму. Психологічні науки. Молодий вчений. № 4, 2017. С. 241–245. URL: http://molodyvcheny.in.ua/ua/archive/44/.

Малейчук Г.И. Особенности феноменологического подхода к оценке психического здоровья. Веснік Брэсцкага ўніверсітэта. Серыя 3. Філалогія. Педагогіка. Псіхалогія. 2011. № 1. С. 150–157.

Психологічний довідник учителя : в 4 кн. / за ред. В. Андрієвської. Київ : Главник. Кн. 3. 2005. 96 с.

Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. Москва : Издательская группа «Прогресс», 1994. 480 с.

Холмогорова А.Б. Эмоции и психическое здоровье. Вестник реабилитационной и коррекционной работы. 1996. № 1. С. 7–14.

Холмогорова А.Б. Биопсихосоциальная модель как методологическая основа изучения психических расстройств. Социальная и клиническая психиатрия. 2002. № 3. С. 97–102.

Юсупова Г.В. Состав и измерение эмоциональной компетентности : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01. Казань, 2006. 20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-28