МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті досліджено сутність механізмів публічного управління в контексті цифровізації. Актуальність обумовлено стратегічним вектором розвитку України, як сучасної, цифрової, інноваційної економіки, що в свою чергу вимагає оптимізації базових понять з урахуванням специфіки сьогодення і поставлених завдань розвитку. Метою статті є систематизація поглядів на поняття «механізм публічного управління» та розкриття основних його компонентів в умовах цифровізації. Узагальнено існуючі підходи до розгляду механізмів публічного управління в сучасних наукових публікаціях. Підтверджено, що дана тема не знаходить широкого висвітлення у працях вітчизняних дослідників, в зарубіжній літературі увага на тлумаченні даного терміну не зосереджується. Уточнено, що «механізм публічного управління» є системною категорією, що об’єднує функції, принципи, методи й інструменти публічного управління задля досягнення поставлених цілей. Простежено процес переходу від ери «Нового публічного управління» (New Public Management, NPM) до Ери цифрового урядування (Digital Era Governance, DEG). Розкрито специфіку компонентів механізму публічного управління в умовах цифровізації. Досліджено, що загальні функції управління є незмінними при переході від однієї ери до іншої, але цифровізація видозмінює самі інструменти їх реалізації, зокрема це можна відстежити на прикладі комунікаційної, контрольної та функції прийняття рішень. Доведено, що розширюється практика застосування більш гнучких та ліберальних методів, які поступаються командно-адміністративним. Систематизовано принципи публічного управління, актуальні для цифрового врядування, запропоновано розширити їх перелік принципом безпеки даних. Узагальнено інструменти публічного управління з врахуванням специфіки цифровізації й обґрунтовано необхідні компоненти забезпечення їх ефективного застосування. Запропоновано пріоритети подальшого розвитку нормативно-правового забезпечення цифрового врядування. Зроблено висновок, що механізми публічного управління в умовах цифровізації перебувають під впливом трансформації, що проявляється в адаптації їх компонентів (принципів, функцій, методів й інструментів) до реалій цифрового врядування.