МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЄВОСТІ СТРУКТУР ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРАХ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.2.7

Ключові слова:

державне управління, єдина державна система цивільного захисту, кризові явища, організаційно- функціональні структури, цивільний захист, методи експертних оцінок

Анотація

У статті наведено методичний підхід до прогнозування дієвості організаційно-функціональних структур органів державного управління у сферах державної безпеки та цивільного захисту. Визначено актуальне наукове завдання щодо удосконалення безпекових організаційно-функціональних структур і пошуку ефективних методів прогнозування їх функціонування. Проведено аналіз останніх досліджень і публікацій із проблематики визначення методичних підхо- дів щодо підвищення дієвості системи державного управління й організаційно-функціональних безпекових структур. Встановлено розбіжності у поглядах науковців щодо визначення найбільш ефективного методу прогнозування дієвості органів управління та сил сектору безпеки й оборони загалом і єдиної державної системи цивільного захисту зокрема. Досягнуто мету статті – обґрунтування методичного підходу до прогнозування дієвості організаційно-функціо- нальних структур органів державного управління у сферах державної безпеки та цивільного захисту. Розглянуто понятійно-категорійний апарат і можливість застосування експертних методів для прогнозування дієвості структур органів державного управління у сферах державної безпеки та цивільного захисту. Встановлено, що методи експертних оцінок можливо використовувати для аналізу організаційно-функціональних структур і про- блем, розвиток яких або повністю, або частково не піддається математичній формалізації, для яких складно розро- бити адекватну модель. Виокремлено та розкрито сутність двох методів, що найбільш часто використовують під час формування прогнозу: інтерв’ю й аналітичні експертні оцінки. Виявлено основні завдання формування прогнозу за допомогою колективу експертів, а саме: формування репрезентативної експертної групи, підготовку і проведення експертизи, статистичну обробку отриманих документів. Наведено математичні залежності щодо кількісної оцінки компетентності експертів, встановлення оптимальної чисельності групи експертів, розрахунку середнього значення прогнозованої величини, ранжування оцінок важливості, поданих експертами, виявлення ступеня узгодженості думок експертів, визначення рівня вагомості значень коефіцієнтів. Сформульовано висновок, що методи експертних оцінок можливо використовувати для аналізу безпекових органі- заційно-функціональних структур і прогнозування результатів їх функціонування.

Посилання

Волянський П.Б. Методологічні підходи до управління ризиками в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 13. С. 134–136.

Бєлай С., Лісіцин В. Використання модифікованого методу k-середніх кластерного аналізу в задачах державного управління з прогнозу кризових явищ соціально-економічного характеру. Актуальні проблеми державного управління. Вип. 4. 2014. С. 211–214.

Задунай О.С., Азаров С.І. Прогнозування ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Новітні технології. Вип. 1. 2018. С. 13–22.

Іванець Г.В. Алгоритм прогнозування надзвичайних ситуацій природного характеру в цілому, за видами та рівнями, можливих завданих збитків внаслідок них. Системи обробки інформації. Вип. 8 (145). 2016. С. 175–179.

Теория прогнозирования и принятия решений : учебное пособие / под ред. С.А. Саркисяна. Москва : «Высш. школа», 1977. 351 с.

Клименко Н.Г. Єдина державна система цивільного захисту: складові, завдання та режими функціонування. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 3. С. 95–100.

Бестужев-Лада И.В., Саркисян С.А., Мельникова Е.Н. и др. Рабочая книга по прогнозированию. Изд. «Мысль», 1982. 430 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-28

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 3 ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО П