ПРОФЕСІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ АКАДЕМІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.5.12Ключові слова:
професійне благополуччя, професійна діяльність, академічний персонал, професійний стресАнотація
Викладацька діяльність є одним із найбільш емоційно напружених видів професійної діяльності не лише в Україні, а й за кордоном, тому набувають актуальності пошуки оптимальної моделі професійної діяльності викладачів університетів, яка б створювала умови для збереження їх професійного благополуччя. Метою дослідження є теоретичний аналіз факторів, що впливають на професійне благополуччя в межах кожного компоненту професійної діяльності працівників закладів вищої освіти. Відповідно до мети дослідження був використаний комплекс загальнонаукових теоретичних методів, зокрема аналіз, співставлення та узагальнення наукових даних останніх десятиліть. За результатами теоретичного аналізу встановлено, що професійне благополуччя викладачів пов’язане: з фізичними умовами праці, які впливають на фізичне та психічне здоров’я, фінансову стабільність та продуктивність роботи, що надає відчуття безпеки та компетентності; з ефективністю співробітництва на всіх рівнях, яка забезпечує відчуття приналежності, соціальну підтримку та пом’якшує вплив стресогенних факторів; з організаційною специфікою, що визначає характер управлінської практики, обсяг навантаження і, відповідно, можливості для професійного зростання та самоактуалізації. Досягнення професійного благополуччя також співвідноситься з реалізацією людиною прагнень до автономії, яка, у свою чергу, є прагненням почуватися ініціатором власних дій, самостійно контролювати свою поведінку. Виділені фактори впливу на професійне благополуччя особистості відповідають її базовим потребам, тобто стан перебування на роботі служить, у першу чергу, досягненню особистих цілей працівника, таких як безпека, зростання, автономія, компетентність і позитивні зв’язки, які здатні компенсувати робочі вимоги та пов’язані з ними фізичні та психологічні витрати.
Посилання
HSE. Work-related stress, anxiety, or depression statistics in Great Britain. 2022. URL: https://www.hse.gov.uk/statistics/causdis/stress.pdf
Van-Der-Doef M., & Maes, S. Teacher-specific quality of work versus general quality of work assessment: A comparison of their validity regarding burnout, psychosomatic well-being and job satisfaction. Anxiety, Stress and Coping: An International Journal. 2002. V.15. P. 327–344.
Kinman, G., & Wray, S. Higher stress: A survey of stress and wellbeing among staff in higher education. UCU. 2013. URL: https://www.ucu.org.uk/media
Freudenberger H.J. Staff burnout. Journal of Social Issues. 1974. № 30, P. 159–165.
Maslach, C. Job Burnout: New Directions in Research and Intervention. Current Directions in Psychological Science. 2003. V. 12(5). P. 189–192.
Кузан Г. Професійна підготовка фахівців соціономічних професій у вимірі сучасних вимог і реалій. Молодь і ринок. 2018. № 10. С. 68–73.
Кузнєцов М.А., Грицук. О.В. Емоційне вигорання вчителів: основні закономірності динаміки: монографія. Х. : ХНПУ, 2011. 206 с.
Soliman, I., & Soliman, H. Academic workload and quality. Assessment & Evaluation in Higher Education,. 1997. V. 22(2), P. 135–157.
Ford, M. T., & Jin, J. Incongruence between workload and occupational norms for time pressure predicts depressive symptoms. European Journal of Work and Organizational Psychology. 2015. V. 24. P. 88–100.
Gillespie, N., Walsh, M., Winefield, A., Dua, J., & Stough, C. Occupational stress in universities: Staff perceptions of the causes, consequences and moderators of stress. Work & Stress. 2001. V. 15. P. 53–72.
Войтенко, О. Професійне благополуччя: зміст поняття та його ключові структурні компоненти. Вісник Національного університету оборони України. 2023. № 73(3). С. 57–64.
Pace, U., Zappulla, C., & Di Maggio, R. The mediating role of perceived peer support in the relation between quality of attachment and internalizing problems in adolescence: A longitudinal perspective. Attachment & Human Development. 2018. V. 18. P. 508–524.
Cladellas, R., & Castelló, A. University professors' stress and perceived state of health in relation to teaching schedules. Electronic Journal of Research in Educational Psychology. 2011. V. 9(1). P. 217–240.
Perry, R. P., Menec, V. H., Struthers, C. W., Hechter, F. J., Schonwetter, D. J., & Menges, F. J. Faculty in transition: A longitudinal analysis of the role of perceived control and type of institution in adjustment to postsecondary institutions. Research in Higher Education. 1997. V. 38(5). P. 519–556.
Malik, N., Björkqvist, K., & Österman, K. Factors associated with occupational stress among university teachers in Pakistan and Finland. Journal of Educational, Health and Community Psychology. 2017. V. 6(2). P. 1–14.
Neumann, Ruth. Perceptions of the teaching-research nexus: A framework for analysis. Higher Education. 1992. V. 23. P. 159–171.
Ramsden, P., & Moses, I. Associations between Research and Teaching in Australian Higher Education. Higher Education. 1992. V. 23(3). P. 273–295.
Voitenko E., Myronets S., Osodlo V., Kushnirenko V., Kalenychenko R. Influence of Emotional Burnout on Coping Behavior in Pedagogical Activity. International journal of organizational leadership, 2021(a). V.10 (2). P. 183–196.
Ткалич М. Г. Основні підходи до вивчення феномену самоактуалізації особистості в зарубіжній психології. Проблеми сучасної психології. 2013. № 1. С. 65–71.
Якимчук, Б., & Рижкова, Н. Потенціал самоактуалізаціі особистості як чинник її емоційного вигоряння. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 54(1). С. 221–226.
Voitenko E., Kaposloz H., Myronets S., Zazymko O., Osodlo V. Influence of characteristics of self-actualization and coping behavior on resistance of teachers to professional stressors and emotional burnout. International journal of organizational leadership. 2021(b). V.10 (1). P. 1–14.
Пенькова О.І. Самоактуалізація як чинник самореалізації особистості. С. 246-257. URL: https://lib.iitta.gov.ua/
Полунін, О. Особливості когнітивного переключення із задачі на задачу при використанні часових інтервалів як стимулів. Психологія і суспільство. 2010. № 1(39). С. 159–170.
Grange, J. A., & Houghton, G. Task switching and cognitive control: An introduction. In J. A. Grange & G. Houghton (Eds.), Task switching and cognitive control. 2014. Oxford University Press. P. 1–26.
Foerster, A., Schmidts, C., Kleinsorge, T., & Kunde, W. Affective distraction along the flexibility-stability continuum. Cognition and Emotion. 2020. V. 34(3). P. 438–449.