ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ СЕНСОРНОЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ МОЛОДІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті розкрито питання впливу захворювань центральної нервової системи на тип запиту клієнта щодо психологічної допомоги та на процес сенсорної інтеграції життєвого досвіду молоді в умовах воєнного стану. Метою статті є дослідження впливу генетичної схильності до захворювань на прояв здійснення сенсорної реінтеграції досвіду молоді в умовах воєнного стану. В основі здійснення дослідження лягли теоретичний (аналіз та синтез результатів досліджень), системний, функціональний, конкретно-соціологічний методи дослідження. Наведено приклади досліджень фахівців відділення «Клініка, дружня до молоді» та міжнародних центрів охорони здоров’я. Здійснено компаративний аналіз даних з метою визначення динаміки їхнього впливу на соціальну картину розвитку міжособистісних відносин у державі.. На основі статистичних та аналітичних даних, наведених у статті, розроблено висновки щодо розбіжностей в очікуваннях та нормах надання психологічної допомоги клієнтами та нормами здійснення повноцінного обстеження клієнта. Розбіжності в системі діагностики та ведення випадку призводять до дестабілізації соціального благополуччя населення та реінтеграції в життєвий досвід вроджених та інших захворювань ЦНС. Саме ці захворювання стають причиною розвитку психіатричних маркерів погіршення ментального та фізичного здоров’я українців. Дана дестабілізація буде мати прояви у наступних поколіннях, що знайдемо у індикаторах смертності, навченості, захворюваності та рівня соціалізації покоління, яке виросло на зміщених векторах цінностей та норм. Проведення патопсихологічного обстеження даної вибірки клієнтів сприяє створенням умов для визначення адаптивних моделей реінтеграції травматичного досвіду молоді з огляду на генетичну схильність та наявність захворювань, що потребують постійного нагляду медичних працівників. З метою збереження ремісії, та підвищення рівня соціальної включеності молоді (за умови врахування протипоказань) можливим стає дослідження прихованих мотивів індивіда, що є вершиною реакцій,. З метою повернення клієнта до стану усвідомленості, необхідно здійснити якісну діагностику психоемоційного стану, патопсихологічне та клініко-діагностичне обстеження, зняти рівень тривоги, ворожості до терапевта. Вже на етапі діагностики варто вияснити яким чином поведінка іншої людини впливає на клієнта, та що в таких ситуаціях клієнт усвідомлює про себе.