КООРДИНАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Анотація

Авторами окреслено механізми координації взаємодії держави та суспільства для формування та реалізації сучасної публічної політики в Україні. Обґрунтовано, що структура публічного простору включає безліч акторів, серед яких в демократичному суспільстві постає індивід як основний елемент суспільства, що володіє автономією і незалежністю, здатністю діяти; інститути громадянського суспільства, інші структури публічного управління. На думку авторів, структура українського публічного простору і ступінь розвитку його основних суб’єктів, інститутів і механізмів визначають характер публічної політики і показують можливі напрямки діяльності з розширення форм співробітництва на партнерських засадах, що сприяло б підвищенню керованості суспільства в цілому. Підкреслено, що наукова традиція включення суспільства в якості повноцінного суб’єкта публічної політики як політики цілеспрямованого формулювання і формування спільних ціннісних засад діяльності суспільства в цілому знайшла підтвердження під час повномасштабної війни росії в Україні у вигляді синергетичного поєднання держави та суспільства з метою протидії нечуваним викликам та відсічі збройної агресії. Доведено, що сучасна держава може виконати свою місію тільки на умовах партнерства і співпраці з суспільством, використовуючи державне управління, пом’якшуючи жорсткі форми координації, розширення участі громадян у публічній політиці, включаючи форми публічного представництва в процедурах прийняття публічних рішень, розроблення політичних рішень та їх реалізації за участю суспільства. Визначено, що публічна політика – це процес пошуку можливих механізмів регулювання і контролю, майданчиків для широкого і експертного обговорення, дій по виявленню і декларування потреб населення, його думок щодо політичних рішень, що приймаються на різних рівнях влади, а, з іншого боку, публічна політика є продуктом громадської думки, тобто виявлення та врахування раціональних і оціночних суджень широких верств населення, механізмом підтримки моральних норм, які забезпечують легітимацію влади та її здійснення в публічному просторі.