ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ДОВІРИ В СПІЛКУВАННІ В ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.13Ключові слова:
довіра, емоційний інтелект, емпатія, міжособистісне спілкування, невизначеністьАнотація
У статті розглянуто проблему взаємозв’язку емоційного інтелекту та довіри у спілкуванні на прикладі осіб юнацького віку. Довіра та емоційний інтелект трактуються як підґрунтя психологічного благополуччя особистості. Довіра виникає як певна реакція на ситуацію невизначеності, коли людині бракує знань про наслідки подій, вчинків інших людей, тому було висунуте припущення про те, що зі зростанням рівня емоційного інтелекту особистість ставатиме менш довірливою, буде краще прогнозувати поведінку інших, а значить, ситуація невизначеності зменшуватиметься. Для емпіричного підтвердження даного припущення було здійснене дослідження, в якому взяли участь особи юнацького віку. На першому етапі дослідження в них був діагностований рівень емоційного інтелекту. На другому етапі дослідження перевірялись різні аспекти довіри, зокрема, був встановлений кореляційний зв’язок між загальним рівнем довіри та такими складовими емоційного інтелекту, як: самомотивація, поінформованість та управління чужими емоціями». Діагностика спрямованості довіри показала, що довіра до інших позитивно корелює з емпатією, а висока поінформованість – з довірою до світу, оскільки знижує почуття невизначеності. Також довіра до себе і світу взаємопов’язана зі здатністю управляти чужими емоціями. Аналіз тексту есе на тему «Чому я довіряю або не довіряю людям» уточнив деякі суб’єктивні мотиви, які спонукають суб’єкта відноситись до інших з певним рівнем недовіри. В загальній вибірці досліджувані продемонстрували більший рівень довіри собі, порівняно з довірою до інших. В групах з різним рівнем емоційного інтелекту є суттєві відмінності. Так, особи з низьким рівнем емоційного інтелекту частіше довіряють рідним і знайомим, а також засобам масової інформації, що сприяє кращому впливу соціальних маніпуляцій. Особистості з високим рівнем емоційного інтелекту частіше довіряють власному досвіду і дослухаються інтуїції, а також частіше підходять до цього питання з наукової точки зору. При зростанні рівня емоційного інтелекту збільшується тенденція до більш усвідомленої аналітичної оцінки інших людей.
Посилання
Штуца О.В. Довіра як аспект соціально-психологічного благополуччя особистості. Науковий вісних Херсонського державного університету Серія «Психологічні науки. Вип 1, 2013 С. 71–73.
Кряж І.В., Левенець Н. В. Довіра й емоційний інтелект як предиктори суб’єктивного благополуччя у студентів. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія», Вип. 64, 2018. С. 26–31.
Гоулман Д. Емоційний інтелект: пер. з англ. С.Л. Гумецької. Харків: Вівіт, 2020. 512 с.
Лисенко Д.П. Довіра як соціально-психологічний феномен. Теорія і практика сучасної психології. Вип. 3., 2018. С. 123–126.
Мачикова М. Ретроспективний аналіз дослідження феномену «довіра» психологічною наукою. Психолінгвістика. Вип. 20 (1). 2016. С. 162–173.
Циганенко Г. Про довіру: методи діагностики та практичної роботи. Психолог. Вип. 21, 2014. С. 6–17.