РОЗВИТОК ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІЙНОГО АПАРАТУ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БІОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.8Ключові слова:
державне управління, біобезпека, понятійно-категорійний апарат, системи, модель біобезпекиАнотація
У статті продемонстровано, що проблемі біологічної безпеки приділяється певна увага в науці державного управління. Втім, аналіз наукових джерел продемонстрував, що здебільшого біологічна безпека розглядається крізь призму організаційно-функціональних відносин в публічному управлінні та адмініструванні. Не приділяється увага проблемам комунікацій та комунікативної діяльності як в контексті організаційно-функціонального забезпечення біологічної безпеки, так і в суспільному контексті. В цьому контексті вирішування проблем біологічної безпеки є пріоритетним завданням державного управління в Україні. В статті продемонстровано, що в залежності від сфери застосування, термін «біологічна безпека» може характеризувати систему, стан, процес, наукову дисципліну, освітню дисципліну, функцію. Удосконалено понятійно-категорійний апарат у частині визначень термінів «біологічна безпека», «біологічний ризик», «забезпечення біологічної безпеки», «система біологічної безпеки». Удосконалено основні компоненти системи державного управління біологічними ризиками в забезпеченні біологічної безпеки з урахуванням принципів, функцій та методів управління ризиками. Запропоновано розглядати понятійно-категоріальний апарат в державному управлінні з проблем біобезпеки як систему з чітким визначенням її елементів та розробкою організаційно-функціональних складових. Висвітлені у статті результати досліджень дали можливість розробити авторську модель основних компонентів системи державного управління біологічними ризиками в забезпеченні біобезпеки. Запропонована модель має декілька компонентів, основні з яких – це інформування про біоризики та методи і інструменти управління біоризиками. Інші компоненти системи розглядаються як взаємопов’язані елементи, які ґрунтуються на виробленні правильного стандарту процесу управління біоризиками. Важливими компонентами є загальне оцінювання біоризиків та контроль над ними, а також результат управління біоризиками його моніторинг та оцінювання. Отримані результати можуть бути застосовані для розробки основних елементів раціональної моделі системи державного управління в забезпеченні біологічної безпеки України.
Посилання
Утюж І. Г. Суспільне здоров’я як запорука національної безпеки. Соціально-етичні та деонтологічні проблеми сучасної медицини (немедичні проблеми в медицині). Матер. IІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Запоріжжя. 18–19 лют. 2021 р. Запоріжжя: ЗДМУ, 2021. С. 7–8.
Галушка А. М. Аналіз проблем біобезпеки і пошук рішень для збройних сил україни в сучасних умовах. Військова медицина України. 2019. № 3 (19). С. 73–84.
Куртяк Б. М., Коваленко П. П., Кабанець С. І. Біологічна небезпека спричинена застосуванням біопатогенів з терористичною метою. Комунальне господарство міст. 2015. № 120 (1). С. 205–208.
Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 р. : Закон України від 28.02.2019 № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text (дата звернення: 20.05.2023).
Публічне управління та адміністрування / Дєгтяр А. О., Дєгтяр О. А., Калашнікова Х. І., Гнатенко М. К. Харків: НАУ «ХАІ», 2021. 128 с.
Євтушенко О. Н., Андріяш В. І. Державне управління (Основи теорії державного управління). Миколаїв: ЧДУ імені Петра Могили, 2013. 268 с.
Дука А. П. Трансформація моделей публічного управління. Сучасна парадигма публічного управління. Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів. 19–22 жовт. 2021 р. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2021. С. 21–25.
Convention on biological diversity, United Nations, 1992, 30 р. URL: https://www.cbd.int›doc›legal›cbd-en (дата звернення: 14.04.2023).
Cartagena protocol on biosafety to the convention on biological diversity. Montreal, 2000. Secretariat of the Convention on Biological Diversity. 19 р. URL: https://www.cbd.int/doc/legal/cartagena-protocol-en.pdf (дата звернення: 15.05.2023)
OIE-FAO Guide to Good Farming Practices for Animal Production Food Safety. FAO-OIE. Rome. Italy, 2009. URL: https://www.oie.int/fileadmin/Home/eng/Food_Safety/docs/pdf/GGFP.pdf (дата звернення: 15.12.2023).
FAO. Biosecurity Principles and Components. Part. 1. In FAO Biosecurity Toolkit. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Rome. Italy, 2007. PP. 1–20. URL: https://www.fao.org/3/a1140e/a1140e.pdf (дата звернення: 15.12.2023).
Peng H., Bilal M. Iqbal H.M.N. Improved biosafety and biosecurity measures and/or strategies to tackle laboratoryacquired infections and related risks. Int. J. Environ. Res. Public Health, 2018. 15, 2697. DOI: 10.3390/ijerph15122697
Imnadze P., Bakanidze L, Perkins D. Biosafety and biosecurity as essential pillars of international health security and cross-cutting elements of biological nonproliferation. BMC Public Health, 2010. 10 (Suppl. 1), S12. DOI: 10.1186/1471-2458-10-S1-S12
Renault V., Humblet M.-Fr., Saegerman C. Biosecurity Concept: Origins, Evolution and Perspectives. Animals (Basel), 2021. Dec 28;12(1):63. DOI: 10.3390/ani12010063.
Meyerson L. A.; Reaser J. K. A Unified Definition of Biosecurity. Science, 2002. Jan 4;295(5552):44. DOI: 10.1126/science.295.5552.44a.
Маркович І. Г., Задорожна В. І., Маркович І. Ф. Інтегральна оцінка рівня біологічної безпеки регіонів країни. Інфекційні хвороби. 2017. № 4 (90). С. 4–9. DOI 10.11603/1681-2727.2017.4.8417
Підковка І. І. Глобальні ризики та концепція біобезпеки в сучасних біотехнологіях. Зб. наук. статей та матер. XІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Європейської Асоціації безпеки «Безпека людини у сучасних умовах», м. Харків. 8–9 груд. 2016 р. Харків : Харківський політехнічний інститут, 2016. С. 73–83.
Чешко В. Ф. Ризик та біобезпека сучасних біотехнологій. Транс-дисциплінарний підхід. Консп. лекц. Харків : Харьковский Национальній университет імені В.Н. Каразіна, 2021. 96 с. URL: https://philarchive.org/archive/CHERAB-2 (дата зверення: 05.12.2021).
Дмитренко І. М. Щодо визначення поняття «біобезпека» та його місця в системі права України. Вісник Запорізького національного університету. 2016. № 2. С. 138–143.
Абрамов В. І., Ситник Г. П., Смолянюк В. Ф. Глобальна та національна безпека / під заг. ред. Г. П. Ситника. К: НАДУ, 2016. 1137 с.
Андрійчук О. М., Коротєєва Г. В., Будзанівська І. Г. Необхідність впровадження навчальних дисциплін з біобезпеки та біозахисту в освітніх програмах біологів у вищій школі. Ветеринарна біотехнологія. 2018. № 32(1). С. 447–453.
Губар О. В. Понятійно-категорійний апарат дослідження державного управління у сфері біологічної безпеки. Вісник НАДУ при Президентові України. Серія «Державне управління». 2017. № 4. С. 28–34.
Безпека праці. Біологічна безпека. Загальні вимоги: ДСТУ 7748:2015. Чинний від 2016-01-01. К. : Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, 2016. 13 с.
Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів : Закон України від 31 травня 2007 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1103-16#Text (дата звернення: 24.05.2023).
Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику : ДСТУ IEC/ISO 31010:2013 (IEC/ISO 31010:2009, IDT). Чинний від 2014-07-01. К.: Мінекономрозвитку України, 2015. 80 с. URL: https://khoda.gov.ua/image/catalog/files/dstu%2031010.pdf (дата звернення: 23.04.2023).
Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України від 26.11.2015 № 848-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (дата звернення: 12.05.2023).
Довгань О. Д., Ткачук Т. Ю. Концептуальні засади законодавчого забезпечення інформаційної безпеки України. Інформація і право. 2019. № 1(28). С. 86–99.
Коновалов Ю. О., Миронов О. В. Система управління ризиками: поняття, функції, компоненти. Інноваційна економіка. Науково-виробничий журнал. 2013. № 9(47). С. 127–132.