СОЦІАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРИНЦИПУ СВОБОДИ ПРАЦІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.2.15Ключові слова:
свобода праці, соціальна спрямованість, соціальна політика, правове регулювання, соціально-трудові відносини, соціальний захист, кодифікація трудового законодавстваАнотація
Розглянуті проблемні питання необхідності більш ефективного впровадження в законодавчий процес та практичну діяльність соціальну спрямованість принципу свободи праці в сучасних умовах розвитку держави та суспільства. Зазначено, що у демократичних суспільствах з соціально-орієнтованого економікою в основі державної політики лежить пріоритет людських цінностей, важливе місце в якому займає реалізація та захист соціально-економічних прав людини, в тому числі і право на працю та свободу його реалізації. Поява в Україні різних форм власності та нових організаційно-правових форм господарювання позбавило державу бути єдиним власником засобів виробництва та єдиним роботодавцем. Тому зараз принциповим положенням є не гарантоване надання роботи та забезпечення повної зайнятості, а право на вільний вибір праці тобто свобода праці. Це, в свою чергу, потребує відповідного соціального захисту через соціальну спрямованість норм трудового права при кодифікації трудового законодавства. Основним пріоритетом в цьому напрямі повинна стати гуманізація норм трудового законодавства та їх загальна спрямованість на забезпечення соціальних цінностей правової та демократичної держави. Зміцнення почуття людської гідності та соціальної захищеності при реалізації принципу свободи праці в трудових правовідносинах, а також досягнення рівності і соціальної справедливості буде мати велике значення для політичної та правової інтеграції України до міжнародної демократичної спільноти. Такий підхід також свідчить про реалізацію конституційних передумов розбудови України як соціальної держави зі стійкою розвинутою економікою. Економічна міцність соціальної держави дозволяє їй вирішувати основні соціальні питання життя суспільства, включаючи соціальний захист усіх верст населення, в тому числі й інтереси працівників, як більш чисельної соціальної групи. Тому, поглиблення соціальної спрямованості норм трудового права як національної галузі права України забезпечить консолідацію суспільства через об’єднання зусиль працівників, роботодавців і державної влади, їх згуртування задля досягнення високого рівня добробуту громадян на ідеях соціальної справедливості. Вона також повинна пронизувати зміст відповідних норм трудового права і тих суспільних відносин, які це право регулює. Відсутність соціальної спрямованості в змісті норм трудового права України може призвести до втрати ним соціальної цінноності і взагалі необхідності існування цієї галузі права.
Посилання
Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30.
Процевський О.І. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства. Право України. 1999. № 6. 105 с.
Осядла М.В. Свобода як цінність права (теоретико-правовий аспект): дис. к.ю.н. Київ, 2016. 202 с.
Лаврів О.Я. Принцип свободи праці в трудовому законодавстві України. Акт. пробл. держ. і права. 2009. Вип. 46. 55–61 с.
Занфірова Т.А. Проблеми правового забезпечення свободи праці в Україні: монографія. Харків. Золота миля. 2017. 496 с.
Європейська соціальна Хартія (переглянута). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show(1994-062#Text