КОНТЕКСТУАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МІЖГРУПОВИХ АТРИБУТІВ «РАДЯНСЬКИЙ» ТА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ» У ПРИЗМІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОГО СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.1.14Ключові слова:
картина світу, особистісні риси, нація, українсько-російська війнаАнотація
У статті представлені результати психосемантичного дослідження особливостей міжетнічного сприйняття українців після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Під час проведення гібридної війни росіяни активно використовували концепти історичної спорідненості українців та росіян у межах радянської історії, вказували на культурну спорідненість слов’янських народів та відмінності у традиційних цінностях між українцями та європейськими народами. У процесі підготовки до військового вторгнення наративи культурної близькості українців та росіян протиставлялися наративам «бандерівців», «галичан», які уособлювали у собі ту частину українського суспільства, яка була інтегрована у європейське культурне середовище. У дослідженні використано процедуру семантичного диференціала Дж.Келлі та факторно-семантичного моделювання. За результатами дослідження було встановлено, що для українців є властивим у процесі міжетнічного сприйняття використовувати конструкт «європейський» у поєднанні з іншими особистісними характеристиками, які стосуються специфіки соціально-економічної взаємодії. Атрибут «радянський» не використовується досліджуваними, росія не ототожнюється з радянським союзом, на рівні масової свідомості українців, росія і радянський союз є відмінними етнонаціональними групами, які не мають спільних рис. За результатами дослідження ми можемо констатувати, що у призмі міжетнічного сприйняття українців існує тенденція до диференціації інших етнонаціональних груп за принципом «європейський – не європейський» та виявився абсолютно нежиттєздатними атрибути «радянський», «російський» для пошуків певної групової спорідненості. У контексті інформаційно-психологічного протистояння будь-яка спроба використання ідей етнічної, культурної, історичної спорідненості між українцями та росіянами не матимуть військово-тактичної ефективності.
Посилання
Васютинський, В., & Фролова, О. (2012) Стереотипи взаємного сприймання етнічних українців і росіян. Київ : Імекс-ЛТД
Горбунова В. В. (2002) Психологічні особливості детермінації етнічної свідомості у юнацькому віці. Актуальні проблеми психології. 3.(2). 60–65.
Кириченко, В. (2017) Зміни стереотипів міжетнічного сприйняття українців північно-західного регіону в період з 2002 по 2015 рік. Studia Politologica Ucraino-Polona. №6. 137–144
Кириченко, В. (2020) Особистість у сучасному інформаційному суспільстві. Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка.
Мазяр, О. (2022) «...он чєловєк нє совєцкій»: хроніка державного злочину. Житомир: Вид-во ТОВ «Видавничий Дім “Бук-Друк”»
Нікольський, В. (2003) Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х-1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження. Донецьк: Вид-во ДонНУ.
Сапольскі, Р. (2021) Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. К.: Наш Формата).
Brubaker, R. (1994) Nationhood and the national question in the Soviet Union and post-Soviet Eurasia: An institutionalist account. Theory and Society. 47–78.
Keegan, J. (2011). War and our World. Vintage.
Kelly, G. A. The psychology of personal constructs: Vol. 1. A theory of personality. London: Routledge., 1991., (Original work published 1955)
Shin, G. W., Freda, J., & Yi, G. (1999). The politics of ethnic nationalism in divided Korea. Nations and Nationalism, 5(4), 465–484.
Smith, J. (2001). Nation Building and National Conflict in the USSR in the 1920's. Ab Imperio, (3), 221–265.
Troch, P. (2010). Yugoslavism between the world wars: indecisive nation building. Nationalities Papers, 38(2), 227–244.