ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ У КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.1.10Ключові слова:
децентралізація, державна соціально-економічна політика, імплементація, сучасний етап, реалізація, міжнародний досвідАнотація
У статті визначено, що глобалізація та інформаційна революція змушують дедалі більше країн переглядати ролі органів різних рівнів державної влади та їх взаємодію з регіонами, місцевими територіальними спільнотами та громадянським суспільством. Ці реформи, як правило, передбачають делегування відповідальності на рівень регіональних та місцевих органів влади та передачу владних повноважень та функцій за межі урядових структур за одночасного посилення компетенції органів влади на регіональному та місцевому рівні. З’ясовано, що численні реформи стосуються змін в організації діяльності та компетенції органів регіонального та місцевого рівнів. Ці законодавчі та організаційні зміни призвели до послаблення ролі місцевого та регіонального рівня у внутрішній діяльності держав. Наразі бюджетні обмеження, тенденції національних урядів до централізації повноважень, а також дедалі більшого розмежування держав послаблюють свободу дій місцевої влади, ставлячи під сумнів децентралізацію та субсидіарність. Доведено, що сьогодні спостерігаються відмінності в рівнях територіальної організації та децентралізації, що досягаються кожною країною окремо. Проте, значна кількість країн світу, що розвиваються, продовжують перебувати у стані роз'єднаності апарату влади, включаючи корупцію та різні зловживання, неправильний розподіл ресурсів, неефективну систему оподаткування та непрофесіоналізм надання послуг уповноваженими органами, їх посадовими особами. Обґрунтовано, що особливого значення набуває імплементація міжнародного досвіду з побудови раціональної, ефективної, збалансованої системи публічного управління, чільне місце в якій практично у всіх розвинених країнах займає децентралізація державної, насамперед виконавчої гілки влади. Досліджуючи міжнародний досвід децентралізації влади, сучасний період ознаменувався пошуком найкращої форми організації управління та побудови системи зв'язків між його складовими.
Посилання
Болтак О. Л. Шляхи вдосконалення системи управління підприємством. Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна". URL: http://nauka.zіnet.іnfo/9/boltak.php (дата звернення: 22.02.2023).
Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: навч. посіб. К., 2012. С. 37–44.
Донцов А. І. Психологія колективу: методологічні проблеми досліджень. К., 2015. С. 43–46.
Коляда С. П., Літовченко Б. В. Професіоналізація ризик-менеджменту – шлях від коучінгу до фасилітації. Вісник АМСУ. Серія «Економіка». 2015. №1. С. 61–67.
Мельник Л. Л., Осацька Ю.Є. О. Господарський механізм у системі ринкової економіки. Економіка і держава. 2012. № 6. С. 19–21.
Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. акад. НАН України, д.т.н., проф., засл. діяча науки і техніки України Б. Є. Патона; ДУ «ІЕПСР НАН України». Київ, 2012. 72 с.
Розум Р.І., Буряк М.В., Любезна І.В. Еколого-економічні системи: основні аспекти. Науковий огляд. Науковий журнал. Київ, 2015. №6 (16). С. 33–49.