ПУБЛІЧНО-СЛУЖБОВІ ВІДНОСИНИ В СИСТЕМІ ДЕМОКРАТИЧНОГО ВРЯДУВАННЯ

Анотація

У статті розглянуто особливості розвитку публічно-службових відносин в системі демократичного врядування в Україні. Авторка наголошує, що безпрецедентне єднання народу та влади надає державно-службовим відносинам публічного характеру, підвищує рівень відкритості та довіри в суспільстві за сучасних умов. Встановлено, що в умовах високої невизначеності демократичного політичного процесу діяльність системи управління має особливе значення: працівники органів державної влади та місцевого самоврядування покликані вирішувати соціальні конфлікти, що виникають на основі зіткнення різних соціальних інтересів, що є умовою стабільності суспільства. Доведено, що ступінь публічності служби залежить від ступеня розвитку суспільства. Необхідною умовою в рамках реалізації функцій будь-якої служби (державної, самоврядної, недержавної тощо) є нормальна взаємодія політичної влади і суспільства. Відкритість і публічність публічних осіб (суб’єктів публічного права) в межах як державної, так і недержавної служби підносяться до принципу. Показано, що будь-який вид публічних послуг повинен ґрунтуватися на балансі публічності та конфіденційності. Участь у публічному управлінні державою, а також тими організаціями, в яких вони служать, сприяє зростанню соціальної активності, що є нормою для будь-якої демократичної держави. На думку автора, з функціональної точки зору публічна служба включає в себе всі види діяльності з виконання громадських завдань, а з точки зору роботи з персоналом – всі види соціальних відносин в сфері публічної служби, існуючі між фізичними особами та власниками публічного права як роботодавця. Особливе значення в цьому контексті має питання різноманітності публічної служби у зв’язку з різноманітністю публічної та службової діяльності і різним обсягом повноважень видів публічної служби і статусом публічних службовців, тобто за змістом повсякденного виконання покладених на них повноважень.