ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті розкривається поняття та зміст інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури як специфічного різновиду інтелектуальної, розумової діяльності людини, в процесі якої внаслідок певного алгоритму послідовних дій з пошуку, накопичення, зберігання, обробки, аналізу первинної інформації утворюється нова, вторинна аналітична інформація у формі аналітичної довідки, звіту, огляду, прогнозу. Метою зазначеного напрямку діяльності в органах прокуратури є поглиблене вивчення проблемних питань додержання законності та протидії злочинності, виявлення недоліків у роботі, помилок і прорахунків у здійсненні прокурорського нагляду та провадженні досудового розслідування, визначення заходів щодо їх усунення і недопущення у подальшій діяльності, прогнозування розвитку позитивних та негативних тенденцій. Автор розкриває зміст основних нормативно-правових актів Офісу Генерального прокурора, які визначають організаційно-правові аспекти інформаційно-аналітичної діяльності у сфері протидії злочинності та вказує на їх недоліки. Вносяться пропозиції щодо необхідності закріплення у наказах Офісу генерального прокурора таких об’єктів інформаційно-аналітичної роботи як стан, динаміка та структура злочинності. Методика застосування аналізу статистичних даних повинна передбачати послідовне дотримання наступних процедур: а) постановка мети аналізу; б) підбір статистичного матеріалу і критична оцінка даних; в) систематизація відібраних даних; г) порівняльна оцінка і забезпечення їх співставності; д) формування узагальнюючих показників; е) фіксація і обґрунтування суттєвих властивостей, особливостей, зав’язків і закономірностей злочинності як досліджуваного явища; ж) підготовка висновків, пропозицій та практичних рекомендацій. Кінцевою метою застосування аналізу статистичних даних в аналітичній діяльності правоохоронних органів повинно бути визначене виявлення тенденцій щодо стану, структури та динаміки злочинності, встановлення обставин, які сприяли вчиненню кримінальних правопорушень; внесення пропозицій щодо їх усунення з метою недопущення їх вчинення у майбутньому; складання прогнозів щодо стану, структури та динаміки злочинності у майбутньому.