ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ЕТАПІ АДАПТАЦІЇ ДО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СОЦІУМУ

Анотація

У статті досліджено, що державна політика медико-психологічної реабілітації військовослужбовців передбачає перехід до новітніх управлінських підходів у цій сфері, а потреби та мотивація військовослужбовців мають знаходитися в центрі уваги. Це дозволить значно активізувати процес становлення пріоритету суспільної відповідальності, тому що ігнорування процесів, які проходять під час трансформації цінностей військовослужбовців у новому соціальному середовищі не сприяє соціальній адаптації, оволодінню молоддю новими спеціальностями, зниженню соціальної напруги у соціумі. З’ясовано, що протягом останнього часу в багатьох країнах світу зріс інтерес до актуальної проблеми медико-психологічної реабілітації військовослужбовців. У зазначеній сфері проводяться численні дослідження, завданнями яких є обґрунтування принципів реабілітаційних програм та критеріїв ефективності їх використання. Причиною такого інтересу є практичне значення реабілітації, а саме, зменшення кількості військовослужбовців шляхом збільшення їх відсотка, які після перенесених захворювань та травм повернулися до повноцінного цивільного життя. Усвідомлено, що під медико-психологічною реабілітацією ототожнюється поєднання та скоординоване застосування медичних, соціальних, освітніх та професійних заходів для досягнення найвищого рівня функціональної активності. Крім того, реабілітація визначена як система державних, соціально економічних, медичних, професійних, педагогічних, психологічних та інших заходів, спрямованих на попередження розвитку процесів, що призводять до тимчасової, або стійкої втрати працездатності, на ефективне та своєчасне повернення до суспільно корисної праці. Проаналізовано, що основні завдання медико-психологічної реабілітації полягають у поверненні в соціум військових кадрів, що має значний соціально-економічний ефект для громадянського суспільства. Соціально-економічні аспекти реабілітаційних процесів полягають у ефективності для суспільства, зумовлені професійними знаннями, життєвим досвідом. Повноцінна реабілітація військовослужбовців досягається поєднаним застосуванням медичних, психологічних, фізичних, педагогічних, соціальних, трудових реабілітаційних заходів, що становлять єдиний комплекс. Медико-психологічні заходи мають сприяти скороченню періоду лікування, психологічній підготовці військовослужбовців до необхідної адаптації, реадаптації чи перекваліфікації при неповному відновленні його професійних навичок. Доведено, що актуалізують сьогодення й сучасна воєнна глобалізація, геополітичні виклики, міжнародний тероризм, гібридні та інформаційні війни, які потребують своєчасного вирішення низки проблем як у теоретичному, так і практичному аспектах, створення ефективної системи військово-професійного виховання у армійському середовищі. Реформування Збройних Сил України у контексті євроатлантичної інтеграції, військове співробітництво зумовлює підвищення стандартів державної політики медико-психологічної реабілітації військовослужбовців відповідно до критеріїв країн НАТО.