ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС СЕПАРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.4.17Ключові слова:
агресія, сепарація, стосунки, емоції, поведінка, мовленняАнотація
У статті подано результати дослідження аспектів агресивної поведінки дітей раннього віку під час сепараційного процесу. Розглянуто агресивну поведінка дітей в сепараційному процесі під час кризи трьох років, яка спрямована на реалізацію такої діяльності як протистояння дорослому. Мета статті – емпірично дослідити прояви агресивної поведінки дітей через емоційний, вербальний, поведінковий компоненти, встановити ознаки, які характеризують агресивну поведінку як спроби протиставити себе дорослому та протистояти позиції дорослого. Проблематика агресивної поведінки дітей раннього віку в процесі проходження кризи трьох років лишається одним з важливих наукових напрямів в царині фундаментальних знань про психологічне і соціальне життя людину. Важливими в тлумаченні поняття агресивної поведінки є різноманітність її аспектів. Особливу увагу заслуговують погляди науковців, які відходять від вузького розуміння агресивної поведінки як комплексу дій спрямованих на заподіяння шкоди іншим, і наголошують на важливості агресивної поведінки в забезпеченні вітальних потреб індивіда, самозахисті, реакції на порушення безпеки, а також як адаптивного механізму до умов середовища. Проте, проблематика агресивної поведінки дітей в сепараційному процесі трирічного віку не виходить за межі опису кризової симптоматики та не знайшла належного відображення в науковій думці. Важливими здобутками в розробці даної проблематики є наукові погляди, що фокусують увагу на протиставленні та протистоянні, як необхідного кроку в поведінці дитини на шляху до психологічного відділення її від дорослого. Сам факт протиставлення та протистояння дорослому є свідченням появи принципово нового у внутрішньому світі дитини – появи потреби у взаєминах на вісі стосунків «Я – Ти». Підтвердженням цьому є численні погляди дослідників на кризу трьох років як на етап перебудови стосунків між дитиною і дорослим, в яких дитина прагне трансформувати взаємодію з дорослим таким чином, щоб досягнути певної автономії від нього і бути активним учасником міжособистісної взаємодії. Проаналізовано, що протистояння є діяльністю яка забезпечує акт протиставлення як спосіб розмежування себе від іншого. Враховуючи, що емоційні та поведінкові реакції у ранньому віці слабо регулюються дітьми, а вербально-комунікативний компонент не достатньо розвинений, тому процес протистояння носить форму афективного відреагування з яскраво вираженим агресивним забарвленням. Висновки. В результаті проведеного дослідження було виявлено і зафіксовано, що агресивна реакція дітей у кризі третього року життя виражається через емоційний, поведінковий та вербальний компоненти. Під час спостереження ми також відмітили такі прояви як міміка, звукова експресія та вегетативні прояви під час агресивної поведінки.
Посилання
Берегова Н., Максимчук К. Вплив ранньої сепарації на становлення особистості. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький. Серія, Психологічні науки. 2019, № 1(12). C. 21-32.
Bowlby R, King P. Fifty Years of Attachment Theory: Recollections of Donald Winnicott and John Bowlby. Karnac Books. 2004. p. 17.
Левицька Л. Теоретичні підходи до вивчення психологічних особливостей сепарації від батьків. Український науковий журнал «Освіта регіону : політологія, психологія, комунікації». 2015. № 4. С. 142–146. .
Руденок А. І., Євстігнєєва І. Теоретичний аналіз чинників, які впливають на появу агресивної поведінки дітей раннього віку. Psychology Travelogs (Психологічні травелоги): науковий журнал. Хмельницький : Хмельницький національний університет, 2021. № 2. С. 126-138.
Широка А. О. Адаптація методики психологічної сепарації від батьків в юнацькому віці. Практична психологія та соціальна робота. 2008. № 10. С. 45–53.
Rudenok, A., Petyak, O., Komar, T., Afanasenko, V., Khanetska, N. Psycological Adaptation of Children in Remarried Families. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 2022. 14(1), 521-534.