ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З НЕПОВНИХ СІМЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.3.19Ключові слова:
молодші школярі, неповна сім’я, розвиток, психологічні особливості, психологічна травма.Анотація
Статтю присвячено розгляду психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку з неповних сімей. Проаналізовано визначення поняття неповної сім’ї в науковій психологічній літературі для розуміння актуальних питань особливості психологічного розвитку особистості молодшого школяра в неповній сім’ї. Обґрунтовано актуальність вивчення психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку з неповних сімей, в умовах невизначеності та соціально-економічних потрясінь. Перед сучасною психологічною наукою постає актуальна проблема дослідження життєдіяльності та особливостей психологічного розвитку дітей, молодшого шкільного віку, які пережили розлучення своїх батьків (психологічна травматична подія) в ранньому дитинстві, та профілактика чи корекція наслідків даної події, у вигляді симптомів невротичних розладів у підлітковому та юнацькому віці. У статті викладено результати теоретичного аналізу особливостей неповної сім’ї та проблеми впливу неповних сімей на виникнення негативних психологічних особливості дітей молодшого шкільного віку. Розглянуто чинники деформації сім’ї: розлучення; смерть одного з батьків; народження позашлюбної дитини; народження дитини неодруженою жінкою; всиновлення дитини неодруженою жінкою; тривала відсутність одного з батьків при юридичному збереженні шлюбу. Особливу увагу присвячено основним характеристикам і особливостям існування неповної сім’ї, що залежать від таких факторів, як: стадія життєвого циклу, на якій утворилась неповна сім’я; наявність у сім’ї дітей та їх вік під час перетворення сім’ї у неповну; основні соціально-психологічні характеристики сім’ї під час її перетворення у неповну; матеріальне становище неповної сім’ї. Зауважено те, що дітям молодшого шкільного віку, які виховуються у неповних сім’ях, притаманні: підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від одного з батьків, який не перебуває у сім’ї, нижчий рівень емоційного благополуччя у сім’ї, порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей. Окреслені перспективи емпіричних досліджень проблеми впливу неповних сімей на виникнення психологічних особливості дітей молодшого шкільного віку.
Посилання
Максимович О. М. Особливості виховання дітей із розлучених сімей : Навчально-методичний посібник. Київ : ДЦССМ, 2004. 140 с.
Ковальчук Л. Вплив структурної неповноти сім’ї на розвиток і поведінку особи / Л. Ковальчук, В. Костів, О. Максимович. Родинні взаємини і проблеми виховання дітей. Івано-Франківськ, 1995. С. 11–14.
Прохорова О. Г. Семьеведение: теория и практика : учебник для академического бакалавриата. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Издательство Юрайт, 2019. 379 с.
Денисенко В. Еміграційна епідемія. День. 2007. 5 грудня (№ 21). С. 5.
Целуйко В. М. Вы и ваши дети. Психология семи. Ростов-на-Дону : «Феникс», 2004. 448 с.
Папір О. О. Труднощі внутрішньосімейних стосунків один із факторів девіантної поведінки дітей. Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Київ : Миленіум, 2002. С. 267–272.
Нікітіна О. І. Вплив типу сім'ї на розвиток акцентуації характеру в дитини. Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика. Київ : Миленіум, 2002. С. 256–262.
Руководство по предупреждению насилия над детьми / под ред. Н. К. Асановой. Москва : ВЛАДОС, 1997. 512 с.
Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. Москва : Апрель-Пресс, 2000. 512 с.