ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ПАНДЕМІЧНИХ ВИКЛИКІВ COVID-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.2.5

Ключові слова:

соціально-економічне зростання, виклики, пандемія COVID-19, державна політика, сучасний етап, особливості, стратегія

Анотація

У статті визначено, що державна політика зростання економічної активності має вирішальне значення на цьому етапі і що зростання, мабуть, як і раніше залишатиметься головним чинником, що визначає перспективи сталого розвитку. Значна частина держав відставала до шоку, викликаного пандемією COVID-19, що призвело до глобальної нерівності та своєю чергою, ймовірно, до нерівності можливостей. Оскільки ознаки швидкісного відновлення після COVID-19 продовжують матеріалізуватися, глобальна нерівність ще більше посилюватиметься. Обґрунтовано, що існує загроза підірвати потенційний обсяг виробництва в середньостроковій перспективі відстрочення та скасування інвестиційних планів, що неминуче підірве середньостроковий потенціал зростання, розповсюдження банкрутств, знищення робочих місць та пов’язана з цим втрата можливостей, що може надовго збродити і без того нестабільний ландшафт підприємництва та перебудова ланцюжків створення вартості, що продовжується, яка здатна вплинути на конкурентоспроможність галузей, котрі мають найважливіше значення для багатьох держав. Доведено, щоб належним чином вписати в контекст ситуацію на нинішньому етапі невизначеності корисно розглянути середньострокові відхилення різних країн від їх довгострокових тенденцій зростання як прискорення та обвалення зростання відновлення має вирішальне значення в контексті масштабної перспективи, наміченої на порядку денному сталого розвитку до 2030 року. Соціально-економічне зростання служить головним потенційним чинником сталого розвитку, характер цього зростання грає основну роль в отриманні різних економічних результатів. З’ясовано, багато в чому важливим є накопичення капіталу, навіть у світлі недавніх технологічних хвиль і можливостей перескакування через технологічні уклади, а також появи цифровізації з їх опорою на нематеріальні елементи виробничого потенціалу. Хоча в майбутньому ці фактори відіграватимуть зростаючу роль, їх використання вимагає необхідних кадрів, належного інфраструктурного забезпечення, а також виробничого потенціалу та капіталу кінцевого використання, без яких залучення передових технологій виробництва залишається ілюзорним.

Посилання

Заюков І. В. Удосконалення системи фінансування охорони здоров’я як важливий чинник розвитку трудового потенціалу України. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. Т. 2. № 6. С. 46–51.

Комісаренко С. В. Полювання вчених на коронавірус SARS-COV2, що викликає COVID-19: наукові стратегії подолання пандемії. Вісник НАН України. 2020. № 8.

Ліфінцев О. В. Принципи здійснення контролю у сфері охорони здоров’я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. 2015. Вип. 3-2. Т. 1. С. 156–159.

Марова С. Ф., Вовк С. М. Участь приватного сектору в капіталі державних установ охорони здоровʼя. Молодий вчений. 2017. № 7. С. 353.

Міхєєнко О. І. Конкретизація сутності поняття «здоров’я» як методологічне підгрунття практики оздоровлення організму людини. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2013. № 2. С. 42–46.

Надюк З. О., Сенюк Ю. І. Сучасна державна політика у сфері охорони здоров’я: аналіз реформування системи. Право та державне управління. 2020. № 2. С. 211–220. URL: http://www.pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2020/34.pdf (дата звернення: 10.01.2022).

Парубчак І. О., Балашов А. М. Державне регулювання в системі надання послуг з оздоровлення та відновлення здоров’я населення в мережі рекреаційно-курортних закладів України. Публічне управління та адміністрування. 2021. Вип. 21. С. 68–71.

Парубчак І. О., Радух Н. Б. Реалізація державної політики у галузі охорони здоров’я в період викликів пандемії COVID-19 в Україні. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Державне управління. 2021. № 3.Т. 32(71). С. 42–46.

Ситник Т. І. Механізми реалізації державної соціально-економічної політики щодо формування громадського здоров’я на етапі суспільних трансформацій в Україні. Вісник національного університету цивільного захисту України. Державне управління. 2019. Вип. 1(10). URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/13406/1/Cytnyk2019.pdf (дата звернення: 11.03.2022).

Шафранський В. В., Слабкий Г. О., Качала Л. О. Основи Європейської політики і стратегія для ХХІ століття: стратегічне керівництво в інтересах здоров’я. Економіка і право охорони здоров’я : наук.-практ. журн. 2016. № 2(4). С. 72–75.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-13

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ