ПРОБЛЕМА КІБЕРБУЛІНГУ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.6Ключові слова:
кібербулінг, кіберагресія, моделі кібербулінгу, віртуальний простір, соціальні мережіАнотація
У статті надано аналіз проблеми кібербулінгу у сучасному молодіжному середовищі, що стає вкрай актуальною в умовах сьогодення. Розглянуто історичний аспект вивчення проблеми булінгу як явища, котрий визначається як будь-яка діяльність особи або групи, яка спрямована на цільову групу чи індивідуума, що включає емоційне, фізичне чи вербальне насильство яке повторюється у часі. Проаналізовано основні підходи щодо дефініції поняття «кібербулінг», який характеризується як використання інформаційних та комунікаційних технологій, наприклад електронної пошти, мобільного телефону, особистих інтернет-сайтів, для навмисної, неодноразової та ворожої поведінки особи або групи, спрямованої на образу інших людей. Проведено порівняльний аналіз відмінностей булінгу та кібербулінгу. Розглянуто погляди сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених на феномен кібербулінг, котрі на підставі емпіричних досліджень визначають різні форми кібербулінгу. Основна увага зосереджена на аналізі та характеристиці ознак кібербулінгу у молодіжному середовищі особливо у соц. мережах. Проаналізовано статистичні дані широкомасштабного міжнародного дослідження кібербулінгу у сучасної молоді. Визначено та охарактеризовано наслідки впливу кібербулінгу на об’єкт цькування у віртуальному просторі: фізичні (головний біль, розлади сну, втома, втрата апетиту, проблеми з травленням тощо), психологічні (стрес, депресія, самоушкодження, буліцид), емоційні (страх, жах, тривога, туга, смуток, образа, приниження тощо), психосоціальні (почуття ізоляції, самотності, остракізм, соціальне неприйняття). Вивчено моделі кібербулінгу західних вчених, які забезпечують теоретичне підґрунтя для кращого розуміння внутрішньої боротьби психологічних та поведінкових процесів людини, котра потрапила в ситуацію кібербулінгу.
Посилання
Божко Н. І. Кібер-мобінг серед дітей і підлітків. Попередження та протидія насильству у суспільстві (зарубіжний досвід) : зб. тез доп. учасників ХХI Студент. наук.-практ. конф. інозем. мовами, 9 квітня 2020 р., м. Харків, Україна / МВС України, Харків. нац. ун-т внут. справ. Харків, 2020. 320 с.
Гіденко Є. С. Кібербулінг: насильство в соціальній мережі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Юриспруденція. 2021 № 50. С. 26–29. doi: 10.32841/2307-1745.2021.50.6
Дослідження UNICEF «Які вони, українські підлітки: про соцмережі, секс, алкоголь, спорт, довіру до батьків та друзів. Дослідження». URL: https://life.pravda.com.ua/society/2019/05/22/236974/
Єрмоленко Б. С. Насильство в мережі Інтернет. Кібербулінг. Попередження та протидія насильству у суспільстві (зарубіжний досвід). Харків, 2020. 320 с.
Кон И. С. Что такое буллинг и как с ним бороться? Семья и школа. 2006. № 11. С. 15–18.
Лейн Д. А. Школьная травля (буллинг). Детская и подростковая психотерапия / под ред. Дэвида Лейна и Эндрю Миллера. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 240–274.
Макарова Е. А. Буллинг как психологическое явление, изучаемое в рамках виктимологии. Вестник Таганрогского института управления и экономики. № 1/2018. С. 72–75.
Миронюк Т. В., Запорожець А. К. Кібербулінг в Україні – соціально небезпечне явище чи злочин: визначення та протидія. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2(16). С. 275–284.
Міхеєва О. Ю., Корнієнко М. М. Кібербулінг як соціально-педагогічна проблема. Молодий вчений. № 11(63). 2018. С. 247–251.
Найдьонова Л. А. Кібербулінг у підлітковому рейтингу інтернет-небезпек. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2018. Вип. 1. С. 141–159.
Ожиева Е. Н. Буллинг как разновидность насилия. Киев : Рута, 2001. 320 с.
Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України. Аналітичний огляд. Команда правозахисного департаменту ГО «Докудейз». URL: http://bullyingstop.org.ua/news/antirejting-populyarnih-vidivkiberbulingu-v-ukrayini
Ajzen I. (1991). The theory of planned behavior. Organizational. Behavior and Human Decision Processes. 50(2). 179–211. doi: 10.1016/0749-5978(91)90020-T
Anderson C. A., & Bushman B. J. (2002). Human aggression. Annual Review of Psychology. 53. 27–51. DOI: 10.1146/annurev.psych.53.100901.135231
Barlett C. P., & Gentile D. A. (2012). Attacking others online: The formation of cyberbullying in late adolescence. Psychology of Popular Media Culture. 1(2). 123–135. doi: 10.1037/a0028113
Belsey B. Cyberbullying: An Emerging Threat to the «Always On» Generation. . URL: http://www.cyberbullying.ca/pdf/Cyberbullying_Article_by_Bill_Belsey.pdf
Brown C. F., Demaray M. K., & Secord, S. M. (2014). Cyber victimization in middle school and relations to social emotional outcomes. Computers in human behavior. 35. 12–21. doi: 10.1016/j.chb.2014.02.014
Chan T., Cheung C., Wong R. Cyberbullying on social networking sites: the crime opportunity and affordance perspectives. J. Manag. Inf. Syst. 2019. 36(2). Р. 574–609. doi: 10.1080/07421222.2019.1599500
Grigg D. W. (2010). Cyber-aggression: Definition and concept of cyberbullying. Journal of Psychologists and Counsellors in Schools. 20(2). Р. 143–156. doi: 10.1375/ajgc.20.2.143
Kowalski R. M., Giumetti G. W., Schroeder A. N., Lattanner M. R. (2014). Bullying in the digital age: a critical review and meta-analysis of cyberbullying research among youth. Psychological bulletin. 140:1073–1137. doi: 10.1037/a0035618
Kowalski R. M., & Limber, S. P. (2007). Electronic Bullying among Middle School Students. Journal of Adolescent Health. 41. 22–30. doi: 10.1016/j.jadohealth.2007.08.017
Nandhinia B. Sri, Sheeba J. I. Online Social Network Bullying Detection Using Intelligence Techniques. Procedia Computer Science. 2015. 45. Р. 485–492. doi: 10.1016/j.procs.2015.03.085
Olweus D. (1996) Bully/Victim Problems at School: Facts and Effective Intervention. Reclaiming Children and Youth. The Journal of Emotional and Behavioral Problems. 5(1): 15–22. doi: 10.1007/BF03172807
Schulz A., & Roessler, P. (2012). The spiral of silence and the Internet: Selection of online content and the perception of the public opinion climate in computer-mediated communication environments. International Journal of Public Opinion Research. 24(3). 346–367. doi: 10.1093/ijpor/eds022
Slotter E. B., Finkel E. J. (2011). I3 theory: Instigating, impelling, and inhibiting factors in aggression. In P. R.
Shaver M. Mikulincer (Eds.). Herzilya series on personality and social psychology. Human aggression and violence: Causes, manifestations, and consequences. pp. 35–52. Washington, DC, US: American Psychological Association. doi: 10.1089/1094931041291295
Smith P. K. (2013). Cyberbullying & ciberagresión. A. Ovejero, P. K. Smith, & S. Yubero (Eds.), El acoso escolar y su prevención: Perspectivas internacionales (pp. 173–190). Madrid : Biblioteca Nueva.
Suler J. (2004). The online disinhibition effect. CyberPsychology and Behavior. 7. 321–326. doi: 10.1089/1094931041291295
