ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ В МУЗИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2020.2.5Ключові слова:
креативність, образне мислення, схильність до ризику, почуття гумору, довірливість, інтуїція, емпатіяАнотація
У статті наводяться результати емпіричного дослідження креативності музикантів-професіоналів та амато- рів. Надається характеристика феномена «креативність». Метою роботи є з’ясування особливостей впливу музич- ної діяльності на розвиток такої особистісної властивості, як креативність, шляхом порівняння відмінностей в осо- бливостях характеру креативності музикантів та осіб, що займаються музикою на аматорському рівні. Для емпіричної перевірки уточнення специфіки креативності професійних музикантів та музикантів-аматорів було проведено психодіагностичне дослідження, в якому взяло участь 96 осіб (52 музиканта-професіонала та 44 музи- канта-аматора). Для вирішення поставлених у дослідженні завдань були застосовані такі психодіагностичні методи: 16-фактор- ний особистісний опитувальник Р.Б. Кеттелла (16-FPQ-187-A), діагностика типів мислення та рівня креативності (Дж.Бруннер), опитувальник особистісної креативності (О.Є.Тунік, 2002). Обґрунтовується наявність вищого рівню креативності в музикантів-професіоналів та виокремлюються її складові компоненти в цього контингенту. У групі музикантів-професіоналів виявлено такі риси, як креативність, допитливість та ризикованість , У музикантів-аматорів теж виявляється помірний рівень креативності. Отже, креативність музикантів-професіоналів та аматорів, незважаючи на однаковий вид діяльності, має різний характер. Регресійний аналіз, застосований у дослідженні, дав змогу встановити, що на креативність музикантів-професіоналів найбільше впливають уява та знакове мислення, а креативність музикантів-аматорів зумовлюються уявою, образним мисленням та такою рисою, як довірливість (L – за Кеттеллом). Дослідження креативності (музикантів-професіо- налів, аматорів) підкреслює виняткову роль уяви у творчих здібностях обох груп музикантів, але професіонали поряд з уявою мають значущу роль знакового мислення, а аматори – образного мислення, що підкреслює розбіжності обох груп у специфіці їхньої діяльності.
Посилання
Анчукова Н.И. Образное ассоциирование как психологический механизм развития креативности личности : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии». Хабаровск, 2002. 18 с.
Аршава І.Ф. Психологічні особливості музичної діяльності : Монографія / І.Ф. Аршава, В.Ю. Кутєпова-Бредун. Д.А.Л. Свідлер, 2020. 168 с.
Аршава І.Ф., Кутєпова-Бредун В.Ю. Психологічні особливості особистості музиканта в контексті психологічного здоров’я. Медична психологія. 2011. № 2. C. 3–7.
Аршава, І.Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини : моногр. / І.Ф. Аршава, Е.Л. Носенко. Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2008. 468 с.
Бочкарёв Л.Л. Психология музыкальной деятельности. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 1997. 352 с.
Выготский Л.С. Психология искусства. Москва, 1968. 320c.
Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта: Психология мышления. Москва, 1965. 457с.
Готсдинер М. Музыкальная психология. Москва : NB Магистр, 1993. 190 с.
Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности. Санкт-Петербург, 2009. 434 с.
Кирнарская Д.К. Музыкальные способности. «Таланты-XXI век», 2004. 496 с.
Матюшкин А.М. Основные направления исследования мышления и творчества. Психологический журнал. 1984а. № 1. С. 9–17.
Моляко В.О. Психологічна теорія творчості. Актуальні проблеми сучасної української психології. До 60-річчя від дня народження академіка С.Д. Максименка: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ: Нора-прінт, 2002. Вип. 22.– С. 221–229.
Моляко В.О. Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини. Практична психологія та соціальна робота. 2004. № 8. С. 1–4.
Carlson I., Wendt P. E., Risberg J. On the neurobiology of creativity. Differences in frontal activity between high and low creative subjects. Neuropsychologia, 2000. V. 38. P. 873–883.
Coffman, D.D. (). Musical backgrounds and interests of active older adult band member. Dialogue in Instrumental Music Education, 1996. 20(1). 25–34.
Kemp, A.E. Aspects of upbringing as revealed in the personalities of musicians. The Quarterly Journal of Music Teaching and Learning. 1994. № 5(4), p. 34–41.
Parncutt R.&McPherson G. The Science and Psychology of music performance; creative strategies for teaching and learning. Oxford University Press. 2002. 383 p.
