ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У ЛЮДЕЙ ІЗ РІЗНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО ВІРУСУ COVID-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.13

Ключові слова:

пандемія; COVID-19;психічний стан; карантин; копінг-стратегії; копінг-механізми; копінг

Анотація

У статті розглядається актуальна проблема для всього всесвіту, а саме: зіткнення суспільства з умовами карантинних обмежень внаслідок пандемії COVID-19. Ситуація, яка торкнулась абсолютно кожної людини, зумовила необхідність вивчення психологічних особливостей способів подолання та вирішення особистістю проблемних питань, що виникли внаслідок пандемії COVID-19. У статті, метою якої є вивчення особливостей копінг-стратегій у населення щодо ситуації навколо захворюваності на COVID-19, надається характеристика основних копінг-механізмів та копінг-стратегій, завдяки яким чоловіки та жінки справляються зі стресом та стресовими ситуаціями; пропонується розгляд взаємозв’язку вибору чоловіками та жінками тих чи інших копінгів залежно від ставлення до ситуації навколо пандемії. Результати показали, що, незважаючи на те, що карантинні обмеження тривають вже другий рік, є люди, які вважають коронавірусну хворобу надуманою загрозою для життя та що її значення перебільшене; є люди, які вважають COVID-19 реальною загрозою для населення, але лише для тих, у кого слабкий імунітет; ті, хто вважає загрозу COVID-19 дуже небезпечною, і лише деякі особистості з опитуваних сприймають COVID-19 як реальну загрозу для всього населення та вважають, що слід дотримуватися карантинних обмежень. У дослідженні показано, що чоловіки більш емоційно дестабілізовані у вирішенні складних питань, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, аніж жінки. Результати респондентів щодо копінг-механізмів та способів подолання труднощів показали, що в межах актуальної ситуації навколо пандемії COVID-19 частіше використовуються такі копінг-механізми: «конфронтаційний», «втеча-уникнення», «планування вирішення проблеми», «позитивна переоцінка». При цьому найменш виразними в цих умовах є такі, як «самоконтроль», «дистанціювання» та «пошук соціальної підтримки». Показано, що чоловіки та жінки здебільшого вибирають різні копінг-механізми для подолання стресових ситуацій у межах карантинних обмежень, але і є ті копінг-механізми, які обидві групи досліджених використовують однаково.

Посилання

Быховец Ю. В., Дан М. В., Никитина Д. А. Международный опыт исследований и практических рекомендаций населению в период пандемии коронавируса. URL: http://www.ipras.ru/cntnt/rus/institut_p/covid-19/kommentarii-eksp/bih.html

Вассерман Л. И., Иовлев Б. В., Исаева Р. Е. и др. Методика для психологической диагностики способов совладания со стрессовыми и проблемными для личности ситуациями : пособие для врачей и медицинских психологов. Санкт-Петербург : Психоневрологический институт им. В. М. Бехтерева, 2008.

Выготский Л. С. Исторический смысл психологического кризиса. Собрание соч. : в 6 т. Т. 1. Москва : Педагогика, 1982. С. 291–436.

Вплив пандемії COVID-19 та карантину на психологічний стан людини. URL: https://gatne-rada.gov.ua/covid19-doslidzhennyavplivu-15-43-44-23-07-2020/

Вдовиченко А. В. Особливості копінг-поведінки особистості у життєвих та професійних ситуаціях. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Психологічні науки. 2013. № 114. С. 17–20.

Нартова-Бочавер С. К. “Copingbehaviour” в системе понятий психологии личности. Психологический журнал. 1994. Т. 15. № 1. С. 3–18

Лазарус Р. С. Теория стресса и психофизиологические исследования. Эмоциональный стресс / под ред. Л. Лева. Ленинград, 1970.

Малкина-Пых И. Г. Стратегии поведения при стрессе. Московский психологический журнал. 2007. № 12. С. 15–25

Наследов А. Н31 SPSS 19: профессиональный статистический анализ данных. Санкт-Петербург : Питер, 2011. 400 с.: ил.

Оніщенко Н. В., Казакова Є. С. Психологічні особливості сприйняття ситуації навколо пандемії COVID-19. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2021. № 2(2). С. 6–18.

Понад 26 тисяч випадків за добу. В Україні зростає кількість хворих на COVID-19. URL: https://suspilne.media/175643-ponad-26-tisac-vipadkiv-za-dobu-v-ukraini-zrostae-kilkist-hvorih-na-covid-19/

Психология развития человека. Москва : Смысл; Эксмо, 2005. 1136 с.

Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. Москва : Наука, 1989. 456 с. (Серия «Классики науки»).

Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. Москва : Айрис-пресс, 2004. 464 с.

Хьелл Л., Зиглер. Д. Теории личности. Санкт-Петербург : Питер Ком, 1999. 688 с.

Чабан О. С., Хаустова О. О. Психічне здоров’я в період пандемії COVID-19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів). Нейро News. 2020. № 3. С. 26–36.

Ялтонский В. М. Копинг-поведение здоровых и больных наркоманией : дис. … д-ра мед. наук : 14.00.45. Санкт-Петербург, 1995. 398 с.

Lazarus, R.S., Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York : Springer Pub. Co., 1984. 456 р.

Folkman, S., Lazarus, R.S. Manual for the Ways of Coping Questionnaire. Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press, 1988. 52 р.

Slavich, G.M. & Irwin, M. R. From stress to inflammation and major depressive disorder: a social signal transduction theory of depression. Psychol. Bull. 2014. 140, 774–815.

Ge, L., Yap, C.W., Ong, R. & Heng, B. H. Social isolation, loneliness and their relationships with depressive symptoms: a population-based study. PLoS ONE. 2017. № 12, e0182145.

Matthews, T. et al. Social isolation, loneliness and depression in young adulthood: a behavioural genetic analysis. Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 2016. № 51, 339–348.

Santini, Z.I. et al. Social disconnectedness, perceived isolation, and symptoms of depression and anxiety among older Americans (NSHAP): a longitudinal mediation analysis. Lancet Public Health 5, e62–e70 (2020).

Xiang, Y.-T. et al. Timely mental health care for the 2019 novel coronavirus outbreak is urgently needed. Lancet Psychiatry. 2020. № 7, 228–229.

Barzilay, R. et al. Resilience, COVID-19-related stress, anxiety and depression during the pandemic in a large population enriched for healthcare providers. Transl. Psychiatry. 2020. № 10, 291.

Mertens, G., Gerritsen, L., Duijndam, S., Salemink, E. & Engelhard, I. M. Fear of the coronavirus (COVID-19): Predictors in an online study conducted in March 2020. J. Anxiety Disord. 2020. № 74, 102258.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28